Вчені проаналізували ДНК тихоходок, які вважаються найвитривалішими тваринами на Землі, і розкрили таємницю їхнього походження. Висновки дослідників опубліковані в журналі PLOS Biology.
Нещодавно дослідники виявили, що здатність тихоходок переносити зневоднення пов'язана з виробництвом спеціальних білків, які покривають їх непроникним захисним шаром. У різних тихоходок цей процес розвивається по-різному: наприклад, у Ramazzottius varieornatus при необхідності ці білки будуть напоготові вже через кілька хвилин, а у Hypsibius dujardini на запуск їхнього синтезу йде 1-2 доби.
Тепер же вчені порівняли роботу генів у цих видів тварин. Виявилося, що по послідовності ДНК вони практично ідентичні, а різниця виникає тільки через особливості контролю їхньої активності. До числа таких генів входять не тільки гени білків, але також і гени систем репарації ("ремонту") ДНК, а також білків, які захищають клітини від окисного стресу.
Крім того, дослідники порівняли геноми тихоходок з ДНК комах і павуків, а також черв'яків-нематод. Основну увагу вони приділили НОХ-генам, ділянкам, які контролюють ранній розвиток організму, задаючи загальний план формування тіла: наявність передньої і задньої сторін, білатеральну симетрію, сегментування і т. п. У членистоногих є десять НОХ-генів, у тихоходок їх виявилося лише п'ять – як у нематод. Судячи з усього, саме до них ці дивні тварини ближче всього.
Раніше вчені заявили про те, що морські губки є тваринами, найбільш пристосованими до того, щоб пережити апокаліпсис. Губки змогли пережити ордовицьку кризу майже без зниження видового різноманіття.