Генетики секвенували геном архаїчних водоростей і виявили у них елементи, які дозволили їхнім далеким предкам освоїтися на суші і на повітрі. Як повідомляє Naked science, вихід рослин на сушу відбувся 400-500 мільйонів років тому. У ході нового дослідження вчені встановили деякі адаптації, які дозволили рослинам освоїти континенти.
Найближчими сучасними родичами перших рослин суші вважають харофітові водорості. На це вказує, зокрема, наявність у них фрагмопластів - деталей клітинного скелета, які зустрічаються тільки у харофитів і вищих рослин і можуть бути попередниками твердої клітинної стінки. Дослідження останніх років вказали на претендента ще точніше - ними можуть бути харофітові водорості сцеплянки (клас Zygnematophyceae).
У ході дослідження вчені вивчили геном близьких до сцепланок водоростей лучиць. Секвенувавши ДНК водорості Chara braunii, генетики вирішили порівняти її з ДНК рослин суші. Дослідники відзначають, що вихід на сушу, мабуть, супроводжувався змінами у роботі генів, що регулюють ріст клітинної стінки (наприклад, TANGLED1, який відсутній у харофіта, але є у сухопутної резуховидки).
Інші відмінності стосуються фітогормонів, які регулюють активність рослини залежно від зовнішнього середовища і у непостійних умовах суші набувають особливо великого значення. Так, і водорість, і резуховидка використовують фітогормони ауксин і етилен, хоча функціональність цих сигнальних шляхів у них відрізняється. Крім того, виділені гени, які беруть участь у диханні рослин, яке служить ще однією адаптацією для життя в атмосфері, на суші.
Раніше вчені заявили про те, що вихід перших рослин на сушу відбувся на 100 мільйонів років раніше, ніж передбачалося до цього. Згідно з новими даними, перші рослини з'явилися на суші в кембрійську епоху, приблизно 500 мільйонів років тому.