Вчені заявили про те, що давно втрачений супутник може пояснити, чому Марс відрізняється від інших кам'янистих планет Сонячної системи, повідомляє Space.com.
Зараз у Червоної планети є два супутники, але в минулому у неї, ймовірно, існував набагато більший місяць, який може пояснити дивну форму і рельєф Марса. Сьогодні на Червоній планеті знаходяться одні з найекстремальніших ландшафтів Сонячної системи, включаючи найбільший каньйон, найвищу гору та найбільший високогірний регіон. Цей регіон відомий як виступ або пагорб Фарсида, він знаходиться в західній півкулі Марса біля його екватора.
Регіон Фарсида простягається на п'ять тисяч кілометрів в довжину і піднімається до семи кілометрів у висоту, але його щитові вулкани височіють ще більше. Майже точно на протилежному боці планети від Фарсиди знаходяться і Syrtis Major, ще один високогірний регіон і потужний щитовий вулкан відповідно.
На думку вчених, у минулому Марс мав супутник Неріо, значна маса якого призвела до того, що форма планети змінилася під дією гравітації місяця. Це було схоже на вплив, який Місяць чинить на океани Землі. Але оскільки Марс менший за Землю, він охолонув набагато швидше, і його припливні опуклості зафіксувалися, утворивши форму планети, яку ми знаємо зараз.
Але якимось чином Неріо «загубився». Можливо, його знищило зіткнення, яке залишило по собі існуючі місяці, Фобос і Деймос. Або він виявився викинутим із Сонячної системи під гравітаційним впливом іншого небесного тіла.
Такі зіткнення та розсіювання були звичайним явищем у ранній Сонячній системі. Імовірно, що Місяць з'явився внаслідок зіткнення Землі з протоплантою розміром із Марс.
Але Неріо був на орбіті навколо Червоної планети досить довго, щоб деформувати її під час охолодження. Подальші геологічні процеси могли продовжити роботу, піднявши височини і привівши до дивної форми Марса.
Водночас, вчені визнають, що це лише гіпотеза. Вона порушує безліч питань, у тому числі, як Неріо утворився і чому зник. Наприклад, якщо Неріо був знищений, він повинен був залишити ряд кратерів уздовж пояса, вирівняних з його орбітою, але такого ланцюжка кратерів не існує. З іншого боку, подальші зіткнення та геологічна активність могли стерти ці сліди.
Нагадаємо, марсохід Perseverance, ймовірно, виявив сліди стародавнього життя у каменях, знайдених на Марсі. Відкриття надихнуло вчених місії, але вони все ж таки обережні у висновках, оскільки для підтвердження відкриття необхідні подальші дослідження.