Вчені з Берлінського університету імені Гумбольдта навчили щурів грати в хованки. Виявилося, що тварини запам'ятовують кращі укриття, стежать за людиною і по-різному пищать, в залежності від фаз гри, повідомляє N+1.
Гра відрізняється від багатьох інших експериментів з гризунами тим, що не приносить випробуваним негайної винагороди у вигляді їжі. Раніше були дослідження, які показували, як щури реагують на інші види винагороди, але звичні людям гри на тварин вивчаються рідко.
У ході дослідження вчені навчили шість тварин шукати і ховатися. Навчання йшло в кімнаті площею 30 квадратних метрів, в її центрі стояла чорна непрозора клітка з дверима, які можна було відкрити, смикнув за мотузку. По кімнаті також були розставлені укриття.
Навчити щурів пошуку було нескладно. Нейробіолог садив щура в клітку, а потім ховався за яким-небудь предметом, наприклад за картонною коробкою, і на відстані відкривав клітку, смикнувши за мотузку. Щур повинен був знайти людину, і коли нарешті знаходив (тобто опинявся в 40 сантиметрах від неї і встановлював зоровий контакт) то отримував нагороду у вигляді погладжувань і почісувань.
А от навчити щура ховатися виявилося складніше. Спочатку його випускали з клітки і людина сиділа поруч з ним і чекала, поки він піде від неї, після чого його гладили. Після цього з твариною грали тільки тоді, коли вона ховалася за якоюсь перешкодою.
На все навчання пішло близько двох тижнів, а потім з щурами стали грати. З'ясувалося, що коли шукала людина, щури швидко перестали ховатися в прозорих скриньках, і поступово перейшли до темних коробок, а до кінця експерименту віддавали перевагу аркушам картону. Коли водили щури, переваг не було, вони оббігали всі укриття в пошуках вченого.
Коли водив щур, було три типи протоколів. У першому, "випадковому пошуку", людина ховалася щоразу за новим укриттям. У другому, "візуальний пошук", людина ховалася не закриваючи клітку з пацюком. А в третьому вона п'ять разів ховалася в одному і тому ж місці. У результаті стало зрозуміло, що щур стежить за людиною, якщо є можливість, і відразу біжить до неї, коли вона сховалася у нього на очах. Крім того, якщо людина ховається завжди в одному і тому ж місці, він витрачає час на його пошуки тільки в перший раз, а потім біжить до нього безпомилково.
Виявилося також, що щури пищали по-різному в залежності від того, ховалися вони або шукали. Коли була їх черга ховатися, вони голосно пищали, коли їх випускали з клітки, а потім затихали, коли ховалися і мовчали, коли їх знаходили. А от коли була їхня черга шукати, вони голосно пищали, знайшовши людину.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше вчені з'ясували, що полівки прерій здатні до емпатії. Раніше вчені вважали, що здатність до емпатії є тільки у тварин з відносно великим мозком: мавп, слонів, собак. Тепер же дослідники встановили, що полівки, відомі як хороші сім'янини, здатні надавати допомогу своїм друзям і родичам.