Вчені проаналізували ДНК стародавніх мешканців Європи і встановили, що перші фермери, які прибули на субконтинент з Близького Сходу, не змішувалися з місцевими мисливцями-збирачами, а повністю заміщали їх. Висновки дослідників опубліковані в журналі Scientific Reports.
У ході дослідження вчені спробували знайти сліди схрещування перших фермерів і останніх мисливців Старого Світу в ДНК сучасних і давно померлих жителів Близького Сходу та Європи.
Своє дослідження вчені побудували на простому і логічному припущенні – культурні контакти повинні були неминуче приводити до появи змішаних шлюбів і дітей і появи "близькосхідних" частин геному у ДНК останніх мисливців Європи. Чим тісніше були ці контакти, тим більше повинна бути доля "неправильних" ділянок у їхніх геномах.
Керуючись цією ідеєю, вчені проаналізували кілька десятків "відроджених" геномів давніх європейців і виділили з них так звану мітохондріальну ДНК – невелику частину геному, яка зберігається в мітохондріях, "енергостанціях" клітини, і передається від матері до дитини.
Геноми давніх фермерів і мисливців, в силу різного їхнього походження, містять у собі різні версії мтДНК, так звані гаплогрупи, завдяки чому будь-які сліди тривалих контактів між ними можна знайти, виявивши "чужу" гаплогрупу в ДНК європейських "аборигенів" або близькосхідних "мігрантів".
Для подібних пошуків вчені обрали гаплогрупу, широко розповсюджену на Близькому Сході сьогодні і в минулому, але повністю відсутню серед мисливців-збирачів, які жили в Європі до початку "неолітичної революції".
Ці пошуки, як відзначають дослідники, не увінчалися успіхом – сліди До гаплогрупи були присутні у великій кількості лише в ДНК людей, що жили на території Леванту і Анатолії на зорі появи фермерського мистецтва, і її частка стрімко зменшувалась при видаленні від Сирії, де число її носіїв у той час було максимальним.
Після початку колонізації Європи, число носіїв цієї гаплогрупи почало зростати на її території, і фактично всі вони були фермерами, а не мисливцями-збирачами. У цілому, як свідчать розрахунки вчених, лише 2% близькосхідних мігрантів могло брати участь в культурному обміні і контактах з мисливцями-збирачами. Це, в свою чергу, говорить про те, що перші фермери Європи вважали за краще не ділитися секретами свого успіху, а поступово колонізували нові території, витісняючи або навіть знищуючи племена "аборигенів".
Раніше вчені прослідковували геном давнього африканця і з'ясували, що в геномі жителів континенту присутнє набагато більше євразійського, ніж вважалося раніше. Причиною цього стала таємнича поворотна міграція з Євразії в Африку, яка сталася приблизно за тисячу років до нашої ери.