Вчені витягли ДНК зі стародавнього кулона, виготовленого з зуба оленя, та змогли визначити, хто був його власником 19-25 тисяч років тому. Як повідомляє IFLScience, кулон належав жінці з сильними генетичними зв'язками з групою людей, які жили далі на схід у Сибіру.
Артефакти кам'яної доби зберігають у собі секрети стародавнього суспільства, вони важливі для розуміння того, як люди жили в ті далекі часи. Але, на жаль, такі предмети рідко можна пов'язати з конкретними людьми, оскільки їх не виявляють поруч із конкретними людськими останками.
Щоб закрити цю прогалину, вчені розробили метод вилучення ДНК зі скелетних артефактів, не пошкоджуючи їх. За словами дослідників, предмети, виготовлені з кістки або зубів, більш пористі, ніж кам'яні, тому зберігають рідини, що виділяються людським тілом.
Під час нового дослідження таку техніку використали для аналізу кулону з кістки оленя, який знайшли в Денисовій печері у 2019 році. Печера відома тим, що була домом для денісівців, неандертальців, а також людей сучасного виду.
Вченим вдалося виявити ДНК людини, яка виготовила, тримала в руках або носила кулон. Цей матеріал показав, що здебільшого кулон належав одній людині, яка жила 19-25 тисяч років тому.
Аналіз ядерної ДНК, добутої з кулона, показав, що давній власник мав високу генетичну близькість із сучасними корінними американцями. Порівнюючи цей матеріал з іншими давніми геномами, дослідники виявили, що власник кулона був тісно пов'язаний з доісторичною групою людей, яка називалася стародавніми північними євразійцями. Сліди цієї лінії раніше були виявлені в печерах далі на схід у Сибіру та датовані періодом від 17 000 до 24 000 років тому.
Раніше вченим з Інституту еволюційної антропології Макса Планка вперше вдалося знайти останки цілої родини неандертальців: батька, його дочки-підлітка та їх далеких родичів. Далеко в минулому вони жили в Чагирській печері на Алтаї.