Противірусний препарат ремдезивір, спершу розроблений для лікування гепатиту С і потім застосовуваний серед інших препаратів для лікування COVID-19, здатний змінювати динаміку виділення нейромедіаторів, принаймні in vitro (в лабораторних умовах). Таке відкриття зробили українські вчені, провівши аналіз мембранотропних ефектів ремдезивіру, результати якого опублікував науковий журнал Biochimica et Biophysica Acta – Biomembranes, повідомляє провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України Семен Єсилевський у Telegram.
«Виявилося, що препарат не просто охоче вбудовується в клітинні мембрани, але й здатний проникати через гематоенцефалічний бар'єр та накопичуватися у тканинах мозку. Виявилося, що у мембранах нейронів він не просто пасивно сидить, а може змінювати динаміку виділення нейромедіаторів (принаймні in vitro)», - йдеться у повідомленні.
Ремдезивір - це амфіфільний препарат, тобто, в силу своїх фізичних характеристик він повинен вбудовуватися в ліпідні мембрани клітин. «Це було всім зрозуміло, але, що дивно, ніхто й ніколи не досліджував, чи якось ремдезевір впливає на мембрани і до чого це може призводити», - коментує вчений.
За словами Єсилевського, поки що неясно, чи може відкрита українськими вченими властивість ремдезивіру призводити до якихось негативних чи позитивних наслідків, однак препарат виявився набагато цікавішою молекулою, ніж ще один банальний модифікований нуклеотид, який блокує вірусну РНК-полімеразу.