Вчені описали випадок, коли найбільша відома група диких шимпанзе, що живуть у лісах Уганди, виявилася втягнутою в конфлікт на кшталт "громадянської війни". Це перший приклад запеклого розколу в співтоваристві диких шимпанзе, що розпалося на дві ворогуючі групи, повідомляє Science Alert.
Протягом багатьох років учені спостерігали, як дикі примати, які колись жили, їли, доглядали один за одним і патрулювали територію разом, поступово почали ворогувати один з одним, в кінцевому підсумку ставши "ворогами". Це одні з найближчих родичів людини, які живуть нині, стосунки в їхній групі можуть вченим зрозуміти еволюцію понять "мир" і "війна" у людей.
"Заманливо пояснювати поляризацію і війни, що відбуваються сьогодні серед людей, етнічними, релігійними або політичними розбіжностями", — заявили автори дослідження, проведеного під керівництвом еволюційного антрополога Аароном Санделом з Техаського університету в Остіні. Але у приматів не було цих причин для конфлікту. Натомість, за словами вчених, ворожнеча між приматами однієї культури може виникнути через зміну соціальних відносин.
"Це дослідження спонукає до переоцінки наявних моделей людського колективного насильства", — заявили дослідники.
Дані вчених були отримані за більш ніж 30 років спостережень. У 1970-х роках покійна приматолог Джейн Гудолл помітила, що спільнота шимпанзе в Танзанії розкололася на дві ворогуючі фракції, що призвело до чотирирічної смертельної війни.
Це повідомлення стало першим прикладом "війни" між тваринами, але дані про неї були обмежені. Деякі вчені вважали, що конфлікти виникали тільки через їжу, яку Гудолл приносила в ході свого дослідження.
Шимпанзе можуть нападати на представників іншої групи і вбивати їх. Але про те, чи можуть ворогувати представники однієї "культури" цих мавп, було відомо мало. Гени шимпанзе, наприклад, вказують на те, що постійні розколи всередині груп відбуваються вкрай рідко — приблизно раз на 500 років.
І приклад з Уганди може бути одним із таких випадків. У 1995 році шимпанзе Нгого в національному парку Кібале на заході Уганди були частиною однієї великої групи. Але 2015 року після того, як лідером став новий альфа-самець, приматологи помітили зміни. У межах однієї спільноти почали формуватися дві групи шимпанзе, і спаровування відбувалося тільки між самцями і самками однієї групи або кліки.
"Наші перші поведінкові спостереження, що вказують на поділ, відбулися 24 червня 2015 року, коли члени західної та центральної груп наблизилися один до одного в центрі своєї території. Замість того щоб возз'єднатися типовим чином, західні шимпанзе втекли, а центральні переслідували їх. Послідував шеститижневий період уникнення. Такий тривалий період уникнення раніше не спостерігався", — розповіли дослідники.
Те, що колись було центром спільноти шимпанзе Нгого, перетворилося на кордон, патрульований самцями з обох боків. У 2017 році напруженість між групами досягла апогею. Західна група була значно меншою за Центральну, але саме вона ініціювала всі напади. Того року західні шимпанзе билися і серйозно поранили альфа-самця з більшої центральної групи.
До 2018 року розрив між цими двома групами став постійним у соціальному, просторовому і репродуктивному плані. Самки і потомство перестали навіть годуватися на одному й тому самому фіговому дереві.
У 2021 році об'єктами агресії стали дитинчата. Вчені стали свідками того, як західні шимпанзе викрали та вбили 14 дитинчат центральної групи. У період з 2018 по 2024 рік західні шимпанзе нападали і вбивали в середньому одного дорослого самця і двох дитинчат на рік.
Учені зазначають, що такі показники вбивств значно перевищують оцінки міжгрупової агресії серед шимпанзе, і їх могло бути більше.
За ці роки понад десяток шимпанзе з центральної групи Нгого померли з невідомих причин. Часто ці, здавалося б, здорові примати просто зникали, і їхні тіла так і не були знайдені дослідниками. Цілком можливо, що вони теж були вбиті представниками західної групи.
"Група шимпанзе Нгого, що налічує майже 200 особин, включно з понад 30 дорослими самцями, перевершувала за чисельністю інші групи шимпанзе, що потенційно створювало навантаження на здатність підтримувати взаємини. Хоча зміна альфа-самця сама по собі не пояснює, чому група Нгого розпалася, вона могла посилити напруженість між двома групами", — заявили вчені.
Раніше вчені заявили про те, що шимпанзе виявилися здатні змінювати свою думку, якщо факти більше не підкріплюють їхнє переконання. Це раціональний рівень мислення, який раніше вважався доступним тільки людям.