Палеогенетики з Інституту світової історії Товариства Макса Планка виявили в Татарстані найдавніший штам чумної палички, яка стала причиною середньовічної пандемії в Європі. Бактерія дала початок лініям, які потім поширилися по континенту і неодноразово викликали спалахи захворювання в різних його частинах, повідомляє N+1.
Друга пандемія чуми, яку часто називають Чорною смертю, почалася в Європі у 1346 році на Нижній Волзі та в Причорномор'ї і в наступні роки поширилася в Європі. Під час першого спалаху хвороби (1346-1353) за різними оцінками загинуло від 30 до 50% населення континенту. Згодом спалахи чуми відбувалися кожні 10-15 років у різних країнах Європи і тривали до кінця XVIII століття.
На даний момент вчені виділяють дві філогенетичні лінії середньовічної чуми, загальний предок яких поклав початок другій пандемії. У ході нового дослідження вчені реконструювали геноми чумної палички, отримані з останків, виявлених у десяти регіонах Європи, в тому числі в Поволжі, в місті Лаїшеве, і датованих XIV–XVII століттями. Також автори ще раз проаналізували раніше опубліковані 15 геномів середньовічної чумної палички, три геноми, виділені з останків II-VI століть нашої ери з Німеччини і Киргизії, і три геноми, отримані з останків людей, які жили на Волзі і на Алтаї в бронзовій добі. В якості референтних вчені використали 233 сучасних геноми Y. pestis.
Виявилося, що один з геномів з Лаїшевого виявився предком всіх інших, які були знайдені в Європі. На думку дослідників, це найдавніший представник лінії, яка з'явилася на континенті на початку другої пандемії чуми.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше вчені встановили, що перша пандемія чуми була на Землі ще в V-IV тисячолітті до нашої ери. В ході досліджень було виявлено, що сім чоловік були заражені чумною паличкою. Упорядкувавши геном чумних паличок, вчені прийшли до висновку, що шість найдавніших з них не були схожі на середньовічну бубонну чуму, звану "чорною смертю": у даних бактерій були відсутні гени pla і ymt, що грають ключову роль у поширенні чуми.