Вчені виявили приголомшливу систему кристально-чистих лагун та соляних рівнин у пустелі Пуна-де-Атакама. І це відкриття може пролити світло на зародження життя на Землі та Марсі, повідомляє Live Science.
За словами дослідників, екосистема лагун «не схожа ні на що, що будь-коли бачили вчені». У цих лагунах є кам'яні насипи, вкриті шарами мікробів. На перший погляд вони нагадують деякі з перших форм життя на Землі.
І вчені виявили цей загублений світ випадково, вивчаючи супутникові знімки пустелі на північному заході Аргентини.
Пуна-де-Атакама - це гігантське плато на висоті понад 3660 метрів над рівнем моря на кордоні Аргентини та Чилі. Там велика висота, посушливі умови і пекуче сонце створюють суворе середовище, в якому виживають лише деякі рослини та тварини.
Вчені пройшли кілька кілометрів безплідним ландшафтом, перш ніж побачили лагуни. «Це не схоже ні на що, що я коли-небудь бачив, та й взагалі на все, що будь-коли бачив будь-який учений», — заявив Брайан Хайнек з Університету Колорадо в Боулдері.
За словами вчених, система із мілководних лагун займає 10 гектарів. Під поверхнею лагун дослідники помітили невеликі пагорби, вкриті зеленими мікробними нарости. Пагорби досягають 4,6 метра в поперечнику. За словами Хайнека, вони відкривають вікно в раннє життя на Землі і можливо навіть в раннє життя на Марсі.
Попередні спостереження показують, що це можуть бути строматоліти — складні спільноти мікробів, чиї виділення твердіють у шари гірських порід — подібні до тих, що існували в період історії Землі, званий архейським періодом (4–2,5 мільярда років тому), коли в атмосфері не було кисню.
Строматоліти досі утворюються в різних морських і прісноводних довкіллях, але вони виростають набагато менше, ніж їх древні аналоги. Кургани в лагунах Атаками за розміром були близькими до архейських строматолітів, які, як показують відкриття скам'янілостей, виростали до шести метрів заввишки. Строматоліти Атаками переважно складалися з гіпсу — мінералу, що часто зустрічається в скам'янілих строматолітах, але відсутній у сучасних зразках.
Холмисті утворення, просочені солоними, кислими водами лагун і обпалені сильною сонячною радіацією, містили два типи мікробів: зовні були покриті шарами бактерій, що називаються ціанобактеріями, а на поверхні процвітали співтовариства одноклітинних організмів, відомих як археї.
«Якби життя колись розвинулося на Марсі до рівня скам'янілостей, воно було б саме таким. Розуміння цих сучасних угруповань на Землі може дати нам інформацію про те, що нам слід шукати при пошуку подібних особливостей у марсіанських породах», — сказав Хайнек.
Раніше вчені заявили про те, що льодовики Арктики насправді не є такою неживою пустелею, як може здатися. Навпаки, льодовики Гренландії та Ісландії буквально кишать мікробами.