Археологи виявили у древніх містах майя високі концентрації ртуті – забруднювача, який зазвичай пов'язані з відходами сучасної промисловості. У деяких випадках концентрація ртуті досі настільки висока, що вчені побоюються за власне здоров'я, повідомляє Science alert.
"Ртутне забруднення навколишнього середовища зазвичай спостерігається в сучасних міських районах та промислових ландшафтах", - заявив Дункан Кук, геоархеолог з Австралійського католицького університету та провідний автор огляду екологічної спадщини майя.
Разом з групою вчених із США та Великої Британії Кук проаналізував набір даних, зібраних у регіонах проживання майя класичного періоду. Дослідники вимірювали рівень ртуті у навколишньому середовищі.
В результаті було виявлено, що в семи регіонах щонайменше одна ділянка відповідала забрудненню ртуті концентраціях, що рівні або перевищують сучасні «еталонні рівні токсичності». Чому ртуттю було забруднено грунт і відкладення у містах стародавніх майя, вчені поки що пояснити не можуть.
У чистому вигляді ртуть є блискучим сріблястим металом, який плавиться при низькій температурі, перетворюючись на густу рідину. Протягом більшої частини історії сполуки, що містять ртуть, знаходили застосування у різних галузях. Наприклад, нітрат ртуті використовувався для надання жорсткості капелюхів з повсті, що призводило до отруєння ремісників, які з ним працювали.
Ртутний пігмент, який зустрічається поблизу гарячих джерел і районів вулканічної активності, використовувався як малиновий барвник у витворах мистецтв по всьому світу. Для майя, одержимих кров'ю, червоний був не просто кольором.
Ймовірно, пігмент кіноварі був для них безцінною та священною речовиною, але майя не знали, що він є смертоносним і що він збережеться у ґрунті та відкладеннях навколо поселень. Вчені відзначають, що вапняковий фундамент, на якому було збудовано давню інфраструктуру майя, не забезпечує умов, необхідних для кіноварі.
Археологічні дослідження припускають, що кіновар добувалась у Центральній Америці ще у другому-першому тисячолітті до нашої ери. До моменту розквіту цивілізації майя кіновар вже широко використовувалася, в основному у вигляді порошку для надання кольору декоративним предметам або в похованнях.
У поодиноких випадках вдавалося знайти сам очищений метал, зазвичай такі знахідки пов'язані з похованнями еліти чи схованками. Але як майя вдавалося його отримати, залишається загадкою.
Яким чином поширення ртуті вплинуло на здоров'я майя, наразі також невідомо. Але дослідження показують, що цей отруйний метал проникав у їхні кістки. Один з останніх правителів міста майя Тікаль, цар на ім'я Темне Сонце, страждав на ожиріння, що могло свідчити про метаболічне захворювання, що зазвичай викликається отруєнням ртуттю.
Вчені наголошують, що ртуть призводила до захворювань не лише у минулому. Сучасним археологам слід бути особливо обережними для дослідження майданчиків, пов'язаних з майя, щоб захистити себе від впливу токсичного металу.
Раніше вчені з Університету Цинциннаті з'ясували, чому мешканці залишили стародавнє місто майя Тікаль. За їхніми словами, розташування міста було не надто вдалим з погляду водопостачання, тому його мешканці покладалися лише на дощову воду.