Дослідник Гріфін Пост, який керував експедицією Teton Gravity Research, знайшов на льодовику Волша в Канаді камери, залишені дослідником Бредфордом Уошберном 85 років тому, повідомляє CNN. Усього було знайдено три камери, у двох з них збереглася плівка, яку віддали на експертизу.
У червні 1937 року Уошберн та його напарник Роберт Бейтс вирушили на сходження на гору Лукейнія - третю за висотою гору Канади заввишки 5240 метрів і на той час останню непокірну вершину в Північній Америці. Вона є частиною національного парку та заповідника Клуан на традиційній території корінних народів Клуані.
Вони мали розпочати і закінчити своє сходження на льодовику Волша, але цього не сталося. Через екстремальну погоду на льодовику утворилася сльота, літак, який доставив дослідників туди, застряг і пілоти відмовилися повертатися за ними. В результаті дослідникам довелося здійснити підйом і спуск пішки, і вони були змушені залишити свої речі, у тому числі важкі камери.
Тепер Пост та його команда виявили ці камери, а також інше спорядження. Для того, щоб зробити це, дослідникам довелося ґрунтовно підготуватися до експедиції. Протягом 1,5 років вони переглядали старі документи, журнали та листи, щоб визначити місце, де камери були залишені. Але пошуки ускладнювалися тим, що льодовик рухається, тож локації на ньому змінюються.
Пост і його колеги були впевнені в тому, що зможуть знайти схованку, оскільки вона видавалася досить великою, але перші шість днів пошуків не дали жодного результату. Пост зізнається, що до останнього ранку вони вже були готові до того, що пошуки закінчаться невдачею.
До закінчення експедиції залишалося чотири години і гляціолог Дорота (Дора) Меджицька з Оттавського університету висунула теорію, згідно з якою група шукала схованку не там. Вона приєдналася до дослідження за два тижні до початку пошуків і була частиною команди, яка розраховувала шлях спочатку. Опинившись на льодовику, Меджицька припустила, що схованка має розташовуватися трохи нижче.
Вчені знають, що льодовики наростають. Зазвичай це відбувається зі швидкістю 100-200 метрів на рік, але льодовик Волша на піку наростав на кілометр на рік. Група перемістилася на два кілометри у бік від початкової точки пошуків, і один із учасників експедиції помітив каністру з паливом. А потім знайшли і інші речі, що залишилися, зі схованки.
Нагадаємо, зміни клімату на Землі призводять до того, що літо стає дедалі спекотнішим, що призводить до досить неприємних наслідків. Так, льодовики Альп цього літа танули зі швидкістю, що перевищує всі значення, фіксовані досі.