Генетики відновили ДНК найдавніших неандертальців Європи і виявили в ній сліди ще однієї популяції стародавніх людей, родичів предків кроманьйонців, які прибули в Європу мінімум 220 тисяч років тому. Висновки дослідників опубліковані в журналі Nature Communications.
У ході дослідження вчені вивчили останки древньої людини, яка жила у печері Холенштайн-Штадель на південному заході сучасної Німеччини близько 120 тисяч років тому. Стегнова кістка цієї древнього людини була знайдена ще у 1937 році і з тих пір неодноразово вивчалася вченими. Тепер же дослідники витягли з кістки мітохондріальну ДНК, яка відрізнялася від того, як були влаштовані мітохондріальні геноми інших неандертальців, чиї геноми були відновлені в останні роки. За своїм устроєм вона була набагато ближче до аналогічної частини геному "денисівців", ще одного виду стародавніх людей, ніж до мтДНК неандертальців і сучасних Homo sapiens.
Підрахувавши число дрібних мутацій в мтДНК жителя печери та інших неандертальців, вчені прийшли до висновку, що їхні предки розділилися несподівано давно, близько 270-220 тисяч років тому, коли в Європу потрапила ще одна група давніх людей з Африки, які були близькими родичами прабатьків людства, а не неандертальців або "денисівців".
Число цих "прибульців", від жінок яких більш сучасні неандертальці успадкували свою мтДНК, було відносно невеликим, їхній внесок у геном Homo neanderthalensis був майже непомітним. Тим не менше, вони змогли домогтися надзвичайно великого успіху в справі продовження роду, оскільки більшість відновлених геномів неандертальців містить у собі майже людську мітохондріальну ДНК, а не "денисівську" її версію.
Як це могло статися і чому це сталося, вчені поки не знають – для відповіді на це питання потрібна ядерна ДНК неандертальця з Холенштайн-Штадель.
Раніше вчені встановили, що гени неандертальців викликають депресії, нікотинову залежність і захворювання шкіри у сучасних людей.