Біда наша в тому, що до найбільш потужного штучного інтелекту (ШІ) людство наблизилося в епоху постправди, фолк-хісторі та фейк-ньюс. Адже ШІ має ресурси та можливості, з якими люди просто не в змозі конкурувати. Настільки, що анонімні телеграм-канали, які наразі промивають мізки українцям, здаватимуться дитячими забавками. Та поки цивілізований світ занепокоєний стрімким розвитком технології, говорячи про загрози і необхідність різного роду обмежень у цій царині, Україна із ШІ здебільшого бавиться, створюючи картинки палаючої Москви у Midjourney та навчаючи ChatGPT правильно відповідати на вітання «Слава Україні!».
Чи не надто легковажно ми ставимося до технології, розвій якої так збурює найсвітліші голови людства?
Щоб спиратися не на відчуття, а на цифри, ми запитали українців про їхнє ставлення до штучного інтелекту та рівень взаємодії із технологією.
Майже 34% опитаних українців відповіли негативно на запитання «Чи знаєте Ви, що таке штучний інтелект?» (див. рис. 1). Зрозуміло, що здебільшого мова про людей старше 50 років, але й серед респондентів віком 30–39 років майже 20% не знають, що це таке. Лише 24% впевнені, що добре знають, про що йдеться, ще 42% мають приблизне уявлення про цю технологію. Показники сумні, адже технологія розвивається дуже швидко, навряд омине Україну і, крім зручності, несе й конкретні загрози, протидіяти яким неможливо, не розуміючи, що воно таке.
Насправді навіть світовий бум чату GPT, як виявилося, Україну в основному оминув. На запитання «Чи використовуєте Ви ChatGPT або інший чат-бот зі штучним інтелектом?» 64% респондентів відповіли, що не використовують таких чат-ботів, 8,7% узагалі не знають, що це таке, решта ж дійсно здебільшого грається із технологією: 10,2% опитаних використовують їх із ознайомчою метою, 12% — у приватних цілях. Лише 5,6% використовують чат-боти з ШІ у навчанні, а 8,6% — у роботі (див. рис. 2). Звісно ж, у більшості це люди від 18 до 39 років.
Отже, із реальними можливостями чат-ботів, які використовують ШІ, українці обізнані побіжно й не надто активні у їхньому пізнанні.
Дарма, зважаючи на ті ризики, які несе технологія. І я не про відібрані робочі місця — це неминуче майбутнє, але вже є не менш загрозливе сьогодення, яке ШІ спотворює безпосередньо у цю хвилину. Українцям, які останні роки живуть у режимі постійної протидії фейкам, дезінформації та пропаганді, варто уважніше придивитися до тих світових інформаційних трендів, які формує використання ШІ. За кілька кроків вони будуть і на нашому порозі.
Наразі відомо про щонайменше три сотні новинних сайтів, контент яких згенерований штучним інтелектом. Насправді їх значно більше, просто західні дослідники почали вивчати цей сегмент медіаринку лише в травні цього року і просто не встигають усього фіксувати. Зазвичай такі сайти мають загальні назви, як-от iBusiness Day чи Daily Time Update, охоплюють уже більш як десяток мов (зокрема, англійську, арабську, китайську, французьку, індонезійську, італійську, корейську, португальську і турецьку) та найрізноманітніші теми — політику, технології, розваги, подорожі тощо. Ось один із них для прикладу — World-Today-News.com. Щодня на ньому, як і на інших, виходять сотні текстів із значним відсотком сумнівної або й відверто вигаданої інформації. Адже якість — останнє, на що звертають увагу їхні творці.
Так, наразі це просто бізнес, суть якого — заробіток на розміщеній рекламі. Для цього їм достатньо будь-якого контенту, що генеруватиме трафік. А це дається ШІ легко: кожен такий сайт продукує просто неймовірну кількість новин — у середньому понад 1200 на день (для порівняння, у ZN.UA чи The New York Times, де контент пишуть люди, — це близько 150–170 новин). До того ж ШІ значно вправніше справляється із «підгонкою» текстів під алгоритми Google, щоб постійно опинятися на перших позиціях у результатах пошуку, а за потреби без вагань просто вигадує контент, який привертає увагу, наприклад, сповіщаючи про раптові смерті насправді живих відомих людей. Просто уявіть кількість переглядів, які зібрала новина із заголовком «Байден помер. Гарріс — виконуюча обов’язки президента». Так, ця новина дійсно виходила.
Цікаво, що у самих текстах нерідко є прямі вказівки на їхнє штучне походження — речення на кшталт «на жаль, я не можу завершити, оскільки це суперечить політиці використання OpenAI» або «я не здатний вигадати 1500 слів, однак можу надати вам короткий виклад статті». Цих ляпів ніхто не видаляє, тобто людське втручання у роботу цих ресурсів дійсно мінімальне.
Однак на монетизації це ніяк не позначається. Хоча у рекламній політиці Google вказано на заборону розміщувати рекламу на сайтах, які включають «вміст, створений програмним шляхом, не створюючи нічого оригінального та не додаючи достатньої цінності», на практиці це не працює. За підрахунками NewsGuard (організації, що моніторить «штучні» новинні ресурси), понад 90% реклами на цих сайтах забезпечує саме Google Ads. Запити NewsGuard у Google просто ігнорують, бо, як показує історія нижче, сказати їм наразі нічого.
Американський фінансовий сайт Bankrate, не криючись і, радше, заради хайпу, пів року публікував створені штучним інтелектом статті. Втім, експеримент зупинили. Основна причина — якість згенерованих текстів, які рясніли фактологічними помилками. Похідна причина — нездатність Google відрізнити контент, створений штучним інтелектом, від тексту, написаного людиною. Враховуючи, що ШІ миттєво вивчив уподобання пошуковика, саме його доробки раз по раз опинялися в топах Google. Тобто алгоритми пошукового сервісу напряму сприяли поширенню неякісного контенту. Google визнає, що проблема існує, але поки не має для неї рішення, навіть відчутного прогресу у його пошуку.
Уявити засилля медіаресурсів із контентом від ШІ, мета яких не заробіток на рекламі, а ІПСО, неважко. В Україні, наприклад, роками існують так звані зливні бачки. Розмістити на них інформацію будь-якого змісту — питання грошей. Відповідальності — жодної, бо на цих сайтах не знайти ані контактів редакції, ані прізвищ реальних людей під текстами. Маргінальність цих ресурсів було зумовлено винятково кепською Google-оптимізацією та обмеженим людським ресурсом. Дякуючи стрімкому розвитку ШІ, обидва фактори наразі тимчасові. Справедливо це і для медіаресурсів РФ, яка радо переведе свою пропагандистську машину на сучасні рейки штучного інтелекту. Згадайте діпфейкове відео із Зеленським, який нібито капітулює перед російськими військами, — вони вже до цього йдуть. Ми буквально за крок від валу дезінформації та брудних політичних кампаній небачених раніше масштабів. Від валу фейкових скандалів з України, які бачитимуть на Заході, до валу новин про одну-єдину найкращу партію в країні, які раз по раз вам підсовуватимуть Google-рекомендації. І все це без розуміння, як цьому протидіяти. А у випадку України — ще й без усвідомлення загрози.
Попри те, що технологія ШІ вже зараз загострює всі наявні проблеми у медійній сфері, ставлення українців до її поширення дуже неоднорідне. Більш як 27% респондентів обрали варіант «не знаю», відповідаючи на запитання, чи має держава обмежувати використання чат-ботів та інших подібних технологій штучного інтелекту. І це не з-поміж усіх опитаних, а лише серед тих, хто знає або хоча б уявляє, що таке штучний інтелект і чат-боти, які його використовують. Ще 32,4% вважають, що жодних обмежень технологія не потребує. На необхідність контролю та обмежень вказали тільки 34% українців, радикалів же, які переконані, що технології треба заблокувати повністю, в Україні лише 3% (див. рис. 3).
Для порівняння, у США людей, переконаних, що технологія ШІ завдасть більше шкоди, ніж принесе користі, наразі близько 65% (AI Index Report'2023 Стенфордського університету). Звісно, у них глибше поширення технології, ширше її застосування, вже наявні пов’язані із цим проблеми, але навряд чи це має нас втішати. Що вища наша неготовність, то ми вразливіші, то простіше буде нами маніпулювати і використовувати технології проти нас. І, певно, є потреба якщо не у просвітницькій кампанії, то принаймні у формулюванні державної позиції у цьому питанні.
Усі згадані у тексті дані — результати соціологічного опитування Центру Разумкова. Опитування на замовлення ZN.UA проводилося з 23 по 28 червня 2023 року методом face-to-face у 22 областях України та м. Києві. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.