Два мілівольти - це не багато. Але цього достатньо для того, щоб виявити, що хтось щось помітив навіть ще до того, як він сам це зрозумів.
Два мілівольти, про які йдеться, пов'язані з хвилями P300 - короткочасними електричними сигналами, які виробляє людський мозок, коли люди помічають предмет, який шукали. Важливо те, що цей сигнал можна зафіксувати за допомогою електродів, під'єднаних до шкіри голови, до того, як людина усвідомлено зрозуміє, що щось упізнала.
Це спостереження зацікавило Агенство передових дослідних проектів в сфері оборони (DARPA), яка працює над розробками для армії 3.
Про це пише The Economist, додаючи, що підрозділ агенства, який займається розробкою нейротехнологій для розвідувальної аналітики, намагається використовувати хвилі P300 для пошуку військових цілей, таких як пускові ракетні комплекси чи міни за допомогою дронів і супунтиків. Дослідники намагаються знайти спосіб, як використати мозкові хвилі солдатів у пошуках цілей, але при цьому зробити так, щоб свідомість не грала ніякої ролі в процесі.
Найбільших успіхів досягла група дослідників Роберта Сміта в компанії Honeywell Aerospace, а також команда Пола Сайди в Neuromatters. Обидві так звані "системи обробки зображень", розроблені ними, вимагають, щоб люди одягали на голову спеціальний сканер у формі легкого шолома. Кожен з таких шоломів оснащений 32 електродами, які фіксують електричну реакцію мозку на будь-які подразники. Люди, які їх одягають, проглядають зображення, які змінюються кожні 10 секунд. Це надто швидко, щоб людина могла усвідомлено щось помітити, тому що увага мозку перемикається на чергове зобреження раніше, ніж свідомість починає працювати. Але цього часу достатньо, щоб відбулося підсвідоме розпізнання підозрілих об'єктів на знімку, на які мозок відреагує, згенерувавши хвилі P300. Зорбаження, які викликали таку мозкову реакцію, відбираються для ретельнішого вивчення. За словами доктора Сайди, це втричі прискорить пошуки потрібних об'єктів.
Швидкість важлива, звісно. Але коли йдеться про військові цілі, точність важливіша. І деякі дослідники вважають, що покращити точність розпізнавання можна за допомогою стимулювання мозку. Дослідження показати, що подразнення мозку легким електричним струмом в рамках процедури, яку називають транкраніальною нейронною стимуляцією, посилює те, що називають "текучим інтелектом". Це здатність розмірковувати, а не просто пригадувати факти. Ще один військовий дослідний центр США під назвою IARPA наагається використати цей феномен для визначення військових цілей.
Ідея бити мозок струмом лякає. Але невролог з Університету Нью-Мехіко Вінсент Кларк запевняє, що стимуляція за допомогою двох міліампер буде абсолютно безболісною і безпечною. В рамках дослідження, профінансованому частково IARPA, Кларк і його команда стимулювали мозок тисячі добровольців за допомогою дев'ятивольтової батареки, приєднаної до електродів на шкірі голови. За півтори години стимуляцій добровольці виявили на 13% більше снайперів, бомб і інших цілей на знімках, ніж добровольці, які не отримували жодних розрядів струму.
Видання зауважує, що сидіти перед монітором з дивним приладом на голові і роздивлятися фото - це одне, а провести стимуляцію мозку солдатів на полі битви чи в окопах - зовсім інше. Однак, у DARPA вже розробили дещо, що називають "Система когнітивної технології попередження", яку дослідники між собою називають "біноклем Люка Скайвокера". Система теж вимагає, щоб солдат носив на голові шолом з електродами. Вона насправді мало нагадує бінокль. Натомість військовий, який її носить на голові, дивиться на екран, на якому кожні 10 секунд відображаються зображення з шести камер. Якщо якесь зображення змусить мозок продукувати хвилі P300, система попереджає про небезпеку. Тоді до проблемного знімка варто придивитися уважніше. Під час випробування люди з "біноклем Люка Скайвокера" виявили в двічі більше загроз, ніж ті, хто використовував звичайні засоби польового сканування довкілля.