Система штучного інтелекту і підключений до неї робот допомогли дослідникам виявити ліки від малярії в зубній пасті. Про відкриття дослідники повідомили в журналі Scientific Reports.
У ході дослідження вчені підключили штучний інтелект для аналізу того, як збудник, малярійний плазмодій, взаємодіє з триклозаном, антибіотиком із звичайної "лікувальної" зубної пасти.
Цей антибіотик, як пояснюють біологи, пригнічує розмноження бактерій, заважаючи роботі одного з їхніх ключових ферментів, який відповідає за складання жирових молекул, необхідних для нормальної роботи клітинних стінок мікробів.
Загадку незвичайної поведінки антибіотика змогла вирішити "Єва" – автоматизована система ведення експериментів, роботою якої керував штучний інтелект. Вона допомогла вченим створити кілька тисяч нових штамів дріжджів, в чию ДНК був пересаджений один з життєво важливих генів плазмодія, і перевірити, як подібна процедура впливала на ймовірність виживання грибків при контакті з триклозаном.
Як виявилося, триклозан пригнічував розвиток малярії, заважаючи роботі зовсім іншого ферменту, DHFR, що відповідав за складання молекул деяких амінокислот і частин майбутніх "цеглинок" ДНК. На цей же фермент діє відразу кілька інших вже відомих ліків від малярії, але триклозан, на відміну від них, майже не взаємодіє з людської версією DHFR і не викликає серйозних побічних ефектів.
Раніше вчені встановили, що перша пандемія чуми була на Землі ще в V-IV тисячолітті до нашої ери. В ході досліджень було виявлено, що сім чоловік були заражені чумною паличкою. Упорядкувавши геном чумних паличок, вчені прийшли до висновку, що шість найдавніших з них не були схожі на середньовічну бубонну чуму, звану "чорною смертю": у даних бактерій були відсутні гени pla і ymt, що грають ключову роль у поширенні чуми.