Вчені провели дослідження, в рамках яких встановили, що для того, щоб бути придатними для життя, экзопланетам недостатньо перебувати у жилій зоні зірки. Для зародження життя планети повинні володіти певним складом, який буде сприяти утворенню тектонічної активності. Результати досліджень були представлені на зустрічі Американського геофізичного союзу.
На думку дослідників, планети, до складу яких входять певні речовини, не зможуть підтримувати постійний рух тектонічних плит, необхідний для життя. За словами дослідника Каймана Унтерборна, вивчення композиції зірок допоможе вченим скласти список потенційно жилих планет.
За його словами, "це новий підхід у мисленні - астрономи не мислять з точки зору геології. Коли ми говоримо про заселені планети, не зовсім правильно обговорювати тільки зону Золотоволоски (населену зону зірки) - може бути також склад Золотоволоски".
Поверхня Землі представляє собою пазл з жорстких плит. Коли дві плити стикаються, одна може опинитися під іншою і опуститися в мантію. Ця субдукція допомагає контролювати рівень діоксиду вуглецю в атмосфері. Без тектоніки плит, вуглекислий газ з вулканічних вивержень накопичувався б в атмосфері і в кінцевому підсумку перетворив б її на Венеру.
Основні елементи твердих планет містять магній і кремній. Ці елементи забезпечують 29% земної маси. Ця суміш має визначальне значення для того, які мінерали будуть утворюватися. Імітуючи динаміку екзопланет з різним складом, Унтерборн і його колеги виявили, що багаті кремнієм планети зі співвідношенням магнію до кремнію на 40% меншим за земне не зможуть підтримувати тектоніку плит. Плити, що занурюються, на цих планетах будуть проходити через фазовий перехід, але ніколи не стануть щільнішими за навколишній матеріал. Тепер команда займається розрахунками того, який конкретно діапазон зірок не матиме тектонічно активних екзопланет.
Навіть потрібна суміш елементів не гарантує тектоніку плит. Серед чотирьох твердих планет нашої Сонячної системи, вона є тільки на Землі. Висновки вчених дозволяють виділити ряд екзопланет з потенційно придатного для життя списку, але не вміщують їх у початок цього списку, каже Унтерборн.
Раніше вчені встановили, що сусідні населені екзопланети можуть обмінюватися бактеріями. Фрагмент планети, вибитий з місця, наприклад, ударом метеорита, понесе із собою і мікроби, а короткий час перельоту зробить його цілком стерпним. В ідеалі це – цілий потік дрібних частинок, які зможуть "засіяти" великі простори сусідньої планети. В таких умовах еволюція життя буде розвиватися на двох планетах не зовсім незалежно один від одного, протягом всього її процесу може відбуватися обмін організмами і генами – задовго до розвитку перших космічних програм.