Археологи заявили про те, що кістки мастодонта, які були знайдені в Каліфорнії, зберегли сліди обробки людиною. Таким чином, момент приходу перших людей в Америку може бути відсунутий в десять разів далі в минуле: 130 тисяч років тому, замість 15 тисяч років тому, як вважалося раніше. Висновки дослідників опубліковані в журналі Nature.
Північна і Південна Америка були заселені людьми в останню чергу, через Берингову протоку. Відомі знахідки, які підтверджують присутність людей в Америці близько 40 тисяч років тому, але їхня автентичність викликає сумнів, тому загальноприйнятою вважається дата 15 тисяч років тому. Тепер же дослідники заявили про те, що знайшли свідчення присутності людей в Північній Америці 130 тисяч років тому.
Місце розкопок було виявлено при будівництві шосе поблизу Сан-Дієго у 1992 році. Роботи були зупинені, і за справу взялися археологи, незабаром виявивши частковий скелет мастодонта. Дослідники зазначили, що останки тварини лежать не в тому положенні, як якщо б тварина просто загинула і була з'їдена хижаками. Кістки ніби були розкладені у відносному порядку: довгі стегнові паралельно один одному, один з бивнів увіткнутий вертикально. Деякі кістки, причому досить товсті, виявилися зламані, що навряд чи могло відбутися природнім чином.
Після тривалої і ретельної роботи вчені, нарешті, прийшли до висновку: ці ушкодження дуже нагадують сліди на останках слона, вбитого африканськими гомінідами ще 1,5 мільйона років тому. Останки було знайдено в Танзанії та ідентифіковані як свідчення "людської" діяльності. Крім того, в шарі, що оточував скелет мастодонта, археологи знайшли п'ять досить великих каменів, які, за їхнім припущенням, могли використовуватися як молот і ковадла при обробленні туші.
На думку дослідників, появу цих каменів біля туші не можна пояснити геологічними процесами, оскільки 130 тисяч років тому ця місцевість була вологою трав'янистої низовиною, що знаходилась далеко від річок і всього, що могло принести камені. На думку вчених, їх принесли люди для роботи з кістками.
Для більшої надійності датування було проведено декількома методами. Радіовуглецевий аналіз не дав результатів, що побічно свідчить про великий вік, оскільки цей підхід практично марний для зразків давніших за 40-50 тисяч років. Те ж сталося і з оптично стимульованим люмінесцентним датуванням, яке дозволяє оцінити час, коли зразок останній раз лежав під прямими сонячними променями. Метод не спрацьовує для зразків старше 100 тисяч років – не спрацював і цього разу. Лише уран-свинцевий метод дозволив отримати цифру в 131±9 тисяч років тому.
За сучасними уявленнями, люди анатомічно сучасного типу покинули Африку близько 100 тисяч років тому, а євразійські знахідки більш раннього часу вважаються недостатньо достовірними. Неандертальці з'явилися тут набагато раніше – можливо, вони, або навіть загадкові денисівці могли прийти до Америки першими. Ними могли виявитися навіть більш давні Homo erectus або H. Habilis. Разом з тим, існує ймовірність того, що кістки були оброблені представниками невідомого виду стародавніх людей.
Раніше в цьому році археологи виявили невідомий раніше вид давніх людей. Знайдений вид отримав назву Homo naledi - від слова "зірка" місцевою мовою сесото. Мозок Homo naledi був розміром з великий апельсин, вони мали струнке тіло, плечі, схожі на плечі сучасних мавп, і ноги, які нагадують за будовою ногу сучасної людини. Зріст Homo naledi становив приблизно 150 сантиметрів, а вага – приблизно 45 кілограм.