У травні на Землю обрушилася найпотужніша магнітна буря за останні десятиліття. Вона викликала сильні північні сяйва, які було видно набагато далі на південь, ніж зазвичай. Сонячна активність продовжує зростати, тому постає питання, чи може щось подібне повторитися і у вересні. І, як повідомляє Live Science, цілком імовірно, що так і буде.
Видання наголошує, що однозначно стверджувати не можна, але існує обґрунтоване припущення, що кілька тижнів до і після осіннього рівнодення (22 вересня) магнітні бурі, які накриють Землю, будуть набагато інтенсивнішими, ніж зазвичай. А це означає й активний сезон полярних сяйв.
Це станеться через так званий ефект Рассела-Макферрона, який пояснює, чому під час весняного і осіннього рівнодення на Землю спостерігаються особливо яскраві полярні сяйва. У статті, опублікованій в 1973 році, стверджувалося, що полярні сяйва постійно з'являлися регулярно в березні і вересні завдяки тому, що магнітні поля Землі та сонячного вітру на короткий час вирівнювалися.
Сонячний вітер – це потік заряджених частинок від Сонця, який раптово посилюється внаслідок сонячних спалахів та корональних викидів маси (КВМ) – потужних викидів радіації та сонячного матеріалу. Магнітна активність на Сонці слідує 11-річному циклу і повинна досягти свого піку приблизно в цей час. Але сезон полярних сяйв буде фактично вирішений наперед не тому.
Полярні сяйва виникають, коли заряджені частинки сонячного вітру потрапляють у магнітне полі Землі і зіштовхуються з молекулами кисню та азоту у атмосфері. Через це молекули сяють різними кольорами.
У той час як магнітне поле Землі та сонячного вітру зазвичай не збігаються, завдяки ефекту Рассела-Макферрона, магнітні полюси Землі нахиляються під час рівнодень, через що атмосфера краще вловлює заряджені частинки. Оскільки спрямовані на південь магнітні поля всередині сонячного вітру нейтралізують спрямоване на північ магнітне поле Землі, в магнітосфері Землі відкриваються тріщини, змушуючи сонячний вітер легше текти вздовж ліній магнітного поля.
Під час рівнодення у вересні світла та темна половина доби становлять 12 годин. Тобто часу на спостереження за полярними сяйвами стає більше.
Раніше вчені заявили про те, що сказати напевно, чи настав пік сонячної активності можна лише через сім місяців після його завершення.