Міжнародна команда дослідників у галузі маркетингу та споживчої поведінки опитала 5943 респондента з цілої низки країн у різних куточках світу. Досліджували, якими рисами наділені люди, що здаються нам крутими чи хорошими. Між першими і другими є різниця, повідомляє CNN.
Щоб зрозуміти, чи залежить так звана крутість від регіональних соціокультурних устоїв, дослідники охопили якомога ширшу географію. Серед респондентів є мешканці Австралії, Чилі, Китаю, Німеччини, Індії, Мексики, Нігерії, Іспанії, Південної Африки, Південної Кореї, Туреччини та Сполучених Штатів.
Результати показали: незалежно від місця проживання, люди виділяють шість основних рис:
- екстравертність — вміння заводити нові знайомства і бути в центрі уваги;
- гедоністичність — здатність насолоджуватися життям;
- впливовість — вміння схиляти на свою сторону і запалювати своїми ідеями інших;
- авантюризм — спонтанні, несподівані і соціально ненормативні витівки;
- відкритість — готовність до нових вражень, цікавість і розвинена уява;
- автономність — самодостатність і незалежність.
Окрім крутості, досліджували також хорошість. Багато рис співпадали, але не завжди. Хорошими нам здаються спокійні і сумлінні люди з соціально прийнятною поведінкою. Щоб здаватися хорошим, потрібно демонструвати впевненість, доброзичливість, відповідальність. Хороші дотримуються загальнолюдської системи цінностей і застосовують її до всіх людей чи подій, із якими стикаються.
Результати опитування вчені опублікували у спеціалізованому виданні Journal of Experimental Psychology. Керівниками дослідження є доцент маркетингу чилійського Університету Адольфо Ібаньєс Тодд Пецуті (Todd Pezzuti) та доцент Коледжу менеджменту Еллера Університету Аризони Калеб Воррен (Caleb Warren) із США.
Такі дослідження корисні для практичної психології та розвитку маркетингових стратегій. Автори дослідження працюють над вивченням того, яку роль крутість відіграє у формуванні соціальної ієрархії та як впливає на зміну уявлень про нормативну поведінку. Те, що в певний час здається крутим і зухвалим, згодом може стати соціальною нормою.
На фізіологічному рівні наша поведінка детермінована генетикою. Це означає, що на наші вчинки, характер і реакції впливають конкретні гени. Головним промоутером теорії поведінкового детермінізму є американський біолог та нейронауковець Роберт Сапольські.
У 2024 році вчені із Торонтського університету виявили ген, який відповідає за соціальну поведінку у плодових мух. У дослідженні зазначалося, що ДНК цих комах на 60% збігається із людським. Тож, ймовірно, у людей цей самий ген теж може виконувати схожу роль.