Вчені заявили про те, що на супутнику Сатурна Титані можуть йти потужні грози, які зрошують поверхню небесного тіла не водою, а метаном та іншими вуглеводнями. Висновки дослідників опубліковані в журналі Nature Geoscience.
Титан, як пояснюють учені, у чомусь дуже схожий на Землю – на ньому йдуть дощі, є ерозія грунту, і протікають геологічні процеси в його надрах, викликані приливними силами і гравітаційною взаємодією з Сатурном. На Титані існують пори року, а його погодні процеси майже настільки ж складні, як і їхні аналоги на Землі.
Ще у 2011 році дослідники дізналися, що з приходом весни на Титані можуть відбуватися метанові дощі та грози, які залишають на його поверхні своєрідні русла річок. Більш того, комп'ютерні моделі клімату Титану показували, що ні цих слідів дощів, ані інших ознак наявності опадів на поверхні планети не повинно існувати, що змусило багатьох вчених укласти, що потужні грози відбуваються на супутнику Сатурна вкрай рідко. Тим не менше, сліди дощів на Титані є, і їх потрібно якось пояснити.
Тепер же дослідники створили нову кліматичну модель Титану, яка враховує існування великих "водойм" на його поверхні, здатних вбирати в себе і приховувати в собі сліди дощів і гроз.
Простеживши за еволюцією поверхні віртуального "Титану" впродовж приблизно 50 років, вчені прийшли до висновку, що потужні грози, здатні розмивати грунт, повинні відбуватися на місяці Сатурна досить регулярно. Як показують розрахунки, такі грози повинні відбуватися в приполярних і помірних широтах Титану кожен рік, або кожні 30 земних років. Ще більш потужні шторми відбуваються приблизно раз на 20-30 років, а не раз на тисячу років, як раніше вважали вчені.
Раніше команда місії Cassini припустила, що у морях на Титані, можуть існувати сильні течії, викликані великими потоками сонячної енергії.