Римський надгробок віком близько 2000 років, який вважався втраченим після Другої світової війни, знайшли на подвір’ї приватного будинку в американському Новому Орлеані. Артефакт, що раніше належав колекції Національного археологічного музею Чивітавекк'ї в Італії, планують повернути на батьківщину, повідомляє ScienceAlert.
Знахідку зробили антропологиня Даніелла Санторо та її чоловік Аарон Лопес у районі Керроллтон у Новому Орлеані. Під час робіт у саду вони натрапили на мармурову плиту з латинським написом, яка спершу здалася їм декоративною копією стародавнього артефакту.
Однак текст привернув увагу власників. Напис починався словами Dis Manibus — “духам мертвих”, що є характерною формулою на римських поховальних пам’ятниках.
“Те, що це було латиною, справді змусило нас замислитися. Я маю на увазі, що ти бачиш щось подібне і розумієш: це не звичайна річ”, — розповіла Санторо.
Для перевірки знахідки подружжя звернулося до археологині Сюзанн Луснії та антрополога Д. Райана Грея. Вони швидко встановили, що плита є справжнім римським надгробком. Подальший переклад показав, що її встановили на честь воїна на ім’я Секст Конгеній Верус. З напису випливає, що він помер у віці 42 років після 22 років військової служби, а пам’ятник встановили його спадкоємці — Атілія Каруса та Веттіус Лонгін.
Подальше розслідування привело дослідників до Національного археологічного музею Чивітавекк'ї. В архівах установи зберігалися записи про цей артефакт, який на початку ХХ століття входив до музейної колекції. Надгробок походив із давнього кладовища поблизу міста Чивітавекк'я.
Під час бомбардувань Італії союзними військами у 1943–1944 роках музей зазнав серйозних руйнувань, а частина експонатів зникла. Надгробний камінь Секста Конгенія Веруса також був внесений до списку втрачених артефактів.
Слідство показало, що після війни реліквія опинилася в родині американського військового Чарльза Педдока-молодшого, який служив в Італії під час Другої світової війни. Пізніше камінь успадкувала його онука Ерін Скотт О'Брайен, яка встановила його в саду свого будинку, не підозрюючи про його історичну цінність.
“Я просто думала, що це витвір мистецтва. Я й гадки не мала, що це реліквія віком 2000 років”, — згадала О'Брайен.
Як саме артефакт потрапив з Італії до США, остаточно встановити навряд чи вдасться. Більшість учасників цієї історії вже померли, а документальних свідчень про переміщення пам’ятки не збереглося.
Нині справою займається спеціальний підрозділ Федерального бюро розслідувань, який розслідує злочини проти культурної спадщини. Надгробок планують повернути до Національного археологічного музею Чивітавекк'ї, де він знову стане частиною музейної колекції після понад 80 років відсутності.
Раніше повідомлялося, що нічим не примітний камінь із фундаменту старої чеської клуні виявився половиною рідкісної ливарної форми бронзової доби, виготовленої приблизно у 1350 році до нашої ери. Науковці з'ясували, що 23-сантиметровий артефакт з вулканічної породи імпортували до Моравії з території сучасної Угорщини та використовувався для інтенсивного серійного виробництва наконечників списів.