Тяжіння Землі чинить на Місяць таку ж дію, як і гравітація Місяця на Землю. Вчені знайшли свідчення того, що Місяць стискається і деформується під впливом тяжіння Землі. Нещодавно на супутнику нашої планети була виявлена тріщина.
За словами вченого Томаса Уотерса, "тісні взаємини Землі і Місяця давно не секрет. Місяць, в кінці кінців, має земне походження. Несподіваним виявилося те, що Земля досі змінює форму свого супутника".
Вчені використали дані, зібрані з навколомісячній орбіти зондом LRO. Зонд було запущено у 2009 році і незабаром після запуску він дозволив виявити свідоцтва стиснення Місяця: 14 характерних скельних утворень, які піднялися при охолодженні і застиганні розплавлених надр супутника. До цього дня таких структур на його поверхні виявлено більше 3 тисяч, вони вважаються одними з найбільш поширених елементів місячного ландшафту. Піднімаючись у висоту на кілька десятків кілометрів, вони тягнуться в довжину на кілометри і, за наявними на сьогодні даними, продовжують змінюватися.
Якщо б цей процес відбувався виключно за рахунок охолодження надр Місяця, такі витягнуті структури на поверхні йшли б у більш-менш випадкових напрямках. Однак дослідники виявили певну впорядкованість в положенні цих утворень, яка вказує на дію земної гравітації.
Сила гравітаційного впливу Землі на поверхню Місяця набагато менша за її власне стиснення і на різні ділянки супутника вона діє нерівномірно. Приливні сили, що виникають через тяжіння Землі, досягають максимуму в областях Місяця, які знаходяться ближче всього і далі всього від планети. У результаті цього на помірних широтах скельні уступи орієнтуються з півночі на південь, а в приполярних – зі сходу на захід.
У разі, якщо такі утворення дійсно залишаються активними, то в їх околицях в моменти найбільш динамічного зсуву порід повинні траплятися слабкі, але цілком помітні "місяцетруси". Найбільшої сили вони повинні досягати в періоди максимальної дії приливних сил, в ті моменти, коли Місяць знаходиться на максимальному видаленні від Землі.
Раніше Європейське космічне агентство опублікувало знімок північного полюса Місяця, складений з сотень зображень, отриманих космічним апаратом SMART-1 під час його перебування на орбіті Місяця у 2004-2006 роках. Полюс вкритий численними кратерами, найбільшим з яких є кратер Різдвяний, оточений з двох сторін кратерами Ерміт і Пласкетт.