Астрономи за допомогою телескопа "Хаббл" підтвердили, що незвичайний колір деяких ділянок на поверхні супутника Юпітера Європи забезпечує кухонна сіль, на яку впливають сонячні промені. На думку дослідників, це свідчить про те, що в підповерхневому океані супутника все ще збереглася геотермальна активність, повідомляє N+1.
Перші знімки Європи були отримані за допомогою станції "Вояджер" у 1979 році. На них можна було помітити смуги та "веснянки" з темних порід, колір яких варіювався від жовтого до темно-коричневого. Детальні знімки цих утворень були зроблені зондом "Галілео", який також за допомогою спектрометра визначив, що поверхневий шар супутника складається в основному з водяного льоду, гідрату сірчаної кислоти і солей, таких як сульфат магнію, джерелом яких могли бути як викиди з-під поверхні супутника, так і процеси радіолізу.
У 2015 році дослідники припустили, що незвичайний колір цих ділянок може бути обумовлений хлоридом натрію (кухонною сіллю), який потрапив під вплив космічних променів. Тепер цю версію вдалося підтвердити за допомогою телескопа "Хаббл".
Дослідники помітили сильну поглинаючу здатність поверхні Європи на довжині хвилі 450 нанометрів в геологічно молодих регіонах Тара і Поуїс, що вказує на наявність там хлориду натрію, опроміненого високоенергетичними електронами. Сама сіль могла бути в складі льоду, який піддався процесам стратифікації, або потрапити туди з підлідного океану. Незалежно від того, яка версія вірна, автори роботи вважають, що необхідно переглянути картину геохімічних процесів у надрах Європи. Зокрема, наявність хлориду натрію дає ще один доказ на користь того, що на дні підповерхневого океану існує гідротермальних активність.
Раніше вчені припустили, що Юпітер викинув із Сонячної системи іншу велику планету. На думку вчених, зникла планета ставилася до того ж класу, що і Нептун і Уран. Вона була гігантом, але не газовим гігантом, як Юпітер і Сатурн, а крижаним – набагато більш щільним і масивним. Юпітер міг викинути цю планету Сонячної системи під час близького сходження.