Археологи, які проводять масштабні розкопки в Африці, виявили сліди людей, які жили в цьому регіоні 100 тисяч років тому. Дослідники знайшли тисячі артефактів і решток тварин, а також осадові породи, які вказують на те, що Homo sapiens неодноразово відвідували лісисту місцевість сучасної Афарської рифтової долини Ефіопії, до того, як сучасні люди розселилися Євразією, повідомляє Science Alert.
Але це життя не було позбавлене небезпек. Вчені знайшли три скелети людей, які розповіли про абсолютно різну смерть: відносно швидке поховання, спалення і напад диких тварин.
"Під час періодичних, короткочасних поселень на цьому багатому ландшафті люди ділили цей водозбірний басейн з безліччю тварин", — заявила група археологів на чолі з Йонасом Бейене з Французького центру ефіопських досліджень в Ефіопії.
За словами вчених, люди використовували місцеву сировину для виготовлення міцних і високоякісних знарядь праці. Але як часто і як довго вони залишалися тут, неясно. "Результати цього виробництва — а подекуди й останки відвідувачів — було виявлено у відкладеннях мулу на заплаві, віддаленій від основного русла річки. Зараз вони оголюються внаслідок повільної вітрової та водної ерозії у Фаро-Дабе", - зазначили дослідники.
Археологічна пам'ятка Халібе, що є частиною досліджуваної області Середнього Аваша в Афарському рифтовому регіоні Ефіопії, відома своїм надзвичайним багатством. Вчені проводять розкопки тут протягом багатьох років. Вони виявили свідчення багаторазового використання людиною. Такі знахідки примітні, оскільки знаходяться на відкритій місцевості, а не в печері або іншому прихистку.
Останні дослідження були зосереджені на шарі породи, який датується приблизно 100 тисячами років тому.
Унікальність Халібі полягає не тільки в кількості артефактів і відкритому просторі. Важливий і спосіб їх збереження. У печерах шари осадових порід накопичуються повільно внаслідок тривалого безперервного заселення. Це робить їх безцінними історичними свідченнями, але буває важко визначити, хто що робив і коли.
Халібі колись був заплавою, і заселення тут було більш спорадичним. Люди приходили і йшли, їхні покинуті речі швидко вкривалися осадовими породами, відкладеними річковими паводками, що допомагало зберегти чіткіші свідчення окремих відвідувань. Будучи родючим ландшафтом, він також приваблював безліч тварин.
Багато знарядь праці та артефактів просто кинули на місці, в якому їх пізніше знайшли вчені. Це дало дослідникам унікальну можливість вивчити те, як стародавні люди використовували навколишнє середовище.
Знайдені на цьому місці кам'яні знаряддя свідчать про те, що люди, які відвідували цей район, виготовляли як більш тонкі ріжучі інструменти, так і міцніші знаряддя з місцевої породи. Від 65 до 82% усіх кам'яних артефактів були виготовлені з місцевого базальту. Також були виявлені свідчення виготовлення знарядь праці на цьому місці. 2% артефактів були виготовлені з обсидіану, який тут не зустрічається, що вказує на торгівлю або міграцію.
Тим часом, було виявлено кістки найрізноманітніших тварин, включно з мавпами, антилопами, куроподібними птахами, зміями, ящірками, гризунами і навіть великими хижаками, як-от котячі розміром із сучасних левів. Цікаво, що на кістках тварин не було виявлено слідів оброблення.
Крім того, вчені знайшли кістки трьох людей. Перший із них, імовірно, чоловік, його скелет зберігся в напрочуд гарному стані. Його останки вказують на те, що його поховали, коли скелет ще був цілим і на ньому були присутні м'які тканини. Тобто, невдовзі після смерті. Водночас немає жодних свідчень того, що поховання було навмисним, можливо, що останки засипало невдовзі після смерті, наприклад, опадами.
Останки другої людини збереглися тільки у вигляді зуба і невеликих фрагментів кісток зі слідами обвуглювання. Чи стало це результатом кремації або лісової пожежі, вчені не знають. Кістки ж третьої людини, за словами дослідників, демонструють "великі свідчння ушкоджень, завданих хижаками безпосередньо перед смертю, з давніми ямками, подряпинами від зубів і переломами. Суглоби відсутні".
За словами вчених, сліди є "прижиттєвими", тобто відносяться приблизно до часу смерті. Однак, як і у випадку з двома іншими людьми, точні обставини незрозумілі - неможливо сказати, чи зіграли травми, нанесені хижаками, роль у смерті людини, чи її з'їли вже після смерті.
Раніше вчені заявили про те, що неандертальці, які побували в одній печері на Алтаї з різницею в 10 тисяч років, були далекими родичами. Дослідження також дало змогу розшифрувати четвертий на сьогоднішній день повний геном неандертальця. І він пролив світло на те, наскільки нечисленною та ізольованою була популяція цих стародавніх людей задовго до їхнього зникнення близько 34 тисяч років тому.