Протягом десятків мільйонів років безкрила комаха Belgica antarctica удосконалила власну пристосованість до холоду, щоб пережити найтемніші та найхолодніші місяці Антарктиди, зайнявши виняткову нішу єдиної ендемічної комахи континенту.
Але температури у полярних регіонах стрімко зростають. Отже, цей набутий набір навичок може, за іронією долі, завдати шкоди самому існуванню комахи, поставивши її на межу вимирання, повідомляє Science Alert.
Вчені зі США, Великої Британії та Південної Африки провели лабораторні експерименти, які показали, що тепліші зими вплинули на рух та запаси енергії комахи, знизивши її шанси на виживання.
Розміри тіла крихітної комахи не перевищують сантиметра. Більшу частину свого життя вона проводить в одному з чотирьох личинкових станів серед вологих заростей моху та водоростей, поїдаючи зелень та відходи, що гниють. Але навіть її скромне місце існування замерзає під час суворих антарктичних зим. Тому комаха виробила стратегію, яка дозволяє їй не загинути за таких умов.
В якості захисту від травм, викликаних кристалами льоду, що проникають у її тканини, мошка повільно висихає. За правильних умов особини мають хороші шанси пережити літо, навіть втративши до трьох чвертей вологи.
Але ці шанси багато в чому залежать від вологості і того, чи істота отримує вологу з водяної пари або вбирає її безпосередньо з рідкої води. Навіть невеликі зміни в умовах довкілля можуть мати серйозні наслідки для її виживання.
На Антарктичному півострові температура мікрокліматів, подібних до тих, де живе мошка, коливається між -5 і 0 градусами Цельсія. Вони захищені шаром снігу та льоду, температура зовні може різко впасти, але це не вплине на клімат дому мошкари.
Оскільки температура на острові неухильно підвищується на півградуса за десятиліття, ці відносно захищені умови можуть змінитися. Більш високі температури можуть означати більше опадів, отже, більше снігу, товщу ізоляцію і меншу ймовірність зимового замерзання.
У ході дослідження вчені зібрали личинок комах на околицях станції на острові Анверс. Потім їх відправили до лабораторії до США, де вони провели шість місяців в умовах, які трохи відрізняються від звичних: від -5 до -1 градуса за Цельсієм. Крім того, їх поселили у різних видах навколишнього середовища, від водоростей до моху.
Особин розморозили в талій воді та перевірили на наявність ознак руху, пошкодження тканин та запасів енергії вуглеводів, жирів та білків.
Виявилося, що невелика різниця у температурі сильно впливає на відновлення комах. У типових умовах близько половини комах вижили. Нагрівшись лише на кілька градусів, вижила лише третина. Запаси енергії також значно розрізнялися: у холодних умовах зберігалося більше запасів жиру та білка, ніж у тепліших.
Вчені зазначають, що найменш активними були личинки, які жили в тепліших зимових умовах. Ймовірно, це було пов'язано з втратою енергії.
"Через обмежений час до лялькування після зими, а також через те, що у дорослих B. antarctica відсутній функціональний ротовий апарат, виснаження запасів енергії на пізніх личинкових стадіях, ймовірно, матиме незворотні наслідки для енергії, доступної для розмноження", - заявили вчені.
На даний момент важко сказати, що буде, якщо температура й надалі зростатиме. Це може стати незначною незручністю, або ж ударом, який призведе до вимирання комах.
Раніше вчені провели дослідження, яке показало, що незабаром дощі замінять снігопади як найбільш поширені види опадів Арктики. Відбудеться це через зміни клімату та нагрівання північного полярного регіону нашої планети.