Група вчених з Китаю, Індії, Європи та Австралії заявила про те, що змогла зафіксувати слабкий гул гравітаційних хвиль, який розноситься луною по Всесвіту. Вдалося їм це зробити за допомогою масиву пульсарів, повідомляє Space.com.
Вчені «полювали» на фон гравітаційних хвиль протягом майже 10 років. Це слабке, але постійне, відлуння гравітаційних хвиль, які, як вважається, були викликані подіями, що відбулися невдовзі після Великого вибуху та злиття надмасивних чорних дір по всьому космосу. Існування такого фону довго прогнозувалося теоріями, і астрономи намагалися його виявити. Але сигнали гравітаційних хвиль, які складають цей фон, важко було виявити, оскільки вони були слабкими. Але нові спостереження остаточно підтвердили їхнє існування.
Астрономи заявили про фіксацію «низькочастотного гулу» цих космічних хвиль, які течуть Чумацьким Шляхом. За словами одного з керівників дослідження Стівена Тейлора, хоча вчені точно не знають, що викликає цей гул, виявлений сигнал є «переконливим доказом» і узгоджується з теоретичними очікуваннями гравітаційних хвиль, що виходять від численних пар «найпотужніших чорних дір у всьому Всесвіті», що важать мільярди Сонця».
Дослідники відзначають, що сигнал може виходити з чорних дір, що зливаються, які «крутяться в гравітаційному танці», обертаючись навколо одна одної по орбітах, які звужуються протягом мільйонів років. Під час цього процесу вони вивільняють енергію у вигляді гравітаційних хвиль, що розносяться по всьому Всесвіту – хвилі, які, за словами астрономів, вони виявили.
Вчені також зазначили, що значення фонового гулу гравітаційних хвиль, що спостерігається, з часом зросло. Це може бути доказом того, що в найближчі кілька сотень тисяч років можуть статися злиття сотень тисяч або навіть мільйонів надмасивних чорних дір, навіть незважаючи на те, що ми поки що не виявили ці гігантські об'єкти.
Гравітаційні хвилі - прямий наслідок рівнянь загальної теорії відносності, запропонованих Альбертом Ейнштейном 1915 року. Вони описуються рівняннями хвильового типу, їх рішення відповідають обуренням простору-часу, що рухається зі швидкістю світла. На відміну від електромагнітних хвиль – світла – інтенсивність гравітаційних хвиль на багато порядків менша, тому виявити їх вдалося лише через 100 років з моменту передбачення.
Вперше гравітаційні хвилі було виявлено детекторами LIGO, про що було оголошено у лютому 2016 року. Вони були породжені парою чорних дір, що зливаються, чиї маси в 29 і 36 разів перевищували сонячну, на відстані в 1,3 мільярда світлових років від Землі. За частки секунди приблизно три сонячні маси перетворилися на гравітаційні хвилі, максимальна потужність випромінювання яких була приблизно в 50 разів більша, ніж від усього видимого Всесвіту.