Американські біохіміки модернізували структуру антибіотика ванкоміцина таким чином, що він почав знищувати мікробів, які набули стійкість до його оригінальної версії. Результати своїх досліджень вчені опублікували в журналі PNAS.
Ванкоміцин є одним із антибіотиків "останньої надії" і використовується в медицині близько 60 років. У ході дослідження вчені проаналізували тривимірну структуру молекул ванкоміцину і простежили за тим, як він взаємодіє з клітинною стінкою мікробів, а також виділили всі "слабкі місця" в молекулі, які нейтралізують бактерії в першу чергу.
Керуючись цими спостереженнями, біологи виділили три найактивніших і вразливих точки в молекулі і змінили їхню структуру так, щоб кожна з них могла незалежно від інших з'єднуватися з клітинною стінкою бактерії і заважати її нормальній "збірці" і роботі. Частина з цих змін вже була присутня в похідних та аналогів ванкоміцину, що полегшило завдання їх "трансплантації" в оригінальний антибіотик.
Продуктом всіх цих змін стала нова молекула, чия антимікробіальна активність була у 25 тисяч разів вищою, ніж у простого ванкоміцину. При цьому вона придушувала розмноження і вбивала навіть тих мікробів, які виробили повну стійкість до її "прародича", в тому числі ентерококів, що викликають інфекції шлунково-кишкового тракту в лікарнях. Більш того, антибіотик не втратив своєї сили навіть через 50 спроб розмножити мікробів в його присутності.
На думку дослідників, створена ними версія ванкоміцину зможе "прожити" близько 50 років перш, ніж бактерії почнуть виробляти стійкість до неї. Більше того, вчені сподіваються, що мікроби не зможуть пристосуватися до "потрійної атаки" в принципі.
Раніше повідомлялося про те, що бактерії навчилися протистояти антибіотикам "останньої надії". Це означає, що незабаром можлива поява бактерій, стійких до всіх відомих типів ліків, і такі гени стійкості вже помічені у бактерій, які вражають людей.