Міжнародна група геологів виявила в Південній Африці найдавнішу з відомих на сьогоднішній день "кисневих кишень" - місць, де жили і виділяли кисень перші фотосинтезуючі бактерії. Зазначається, що подібний процес відбувався ще 2,97 мільярда років тому, тобто, за 430 мільйонів років до "кисневої революції". Про свою знахідку вчені повідомили в журналі Nature Geochemistry.
В атмосфері молодої Землі кисню було дуже мало. Показник в 20%, який існує на сьогоднішній день, є результатом діяльності фотосинтезуючих бактерій і рослин. Першими почали виділяти кисень ціанобактерії. Спочатку кисень, що виділявся ними, витрачався на окислювання гірських порід, але приблизно 2,5 мільярда років тому цей процес завершився і кисень почав накопичуватися в повітрі або розчинятися в океані. Цей процес отримав назву "кисневої революції".
Про діяльність перших фотосинтезуючих організмів до кисневої революції вчені дізнаються за складом осадових порід, що повільно накопичувалися у "кисневих кишенях". Це ділянки поблизу великих бактеріальних матів, навколо яких концентрація кисню була ближче до сучасної, ніж на всій іншій планеті. Відомо кілька таких "кисневих кишень" віком від 2,5 до 2,7 мільярда років; їх знаходили на всіх континентах, крім Антарктиди. Крім вуглецю (вуглекислого газу), водню і кисню (з води), їм потрібні інші елементи, такі як сірка та азот. Ціанобактерії отримували сірку, відновлюючи її з сульфатів у ґрунті. Породи, на яких жили і ділилися ціанобактерії, як і породи, що утворилися після кисневої революції, характеризуються незалежним від маси розподілом ізотопів сірки.
У минулому році міжнародна група геологів з Університету Тюбінгена в Німеччині виявила на території заповідника Понгола в ПАР породу, розподіл ізотопів сірки в якій говорить про високу концентрацію кисню в атмосфері вже 2,97 мільярда років тому, задовго до того, як сталася киснева революція. Розподіл ізотопів сірки в породах формації Понгола робить понгольску "кисневий кишеню" найдавнішою з відомих на сьогоднішній день.
Раніше повідомлялося про те, що на острові Унашалка в центральній частині Алеутських островів знайдено викопні рештки ссавця, схожого на бегемота, який жив на планеті 23 мільйони років тому. На думку палеонтологів, тварина не жувала їжу, а захоплювала її як пилосос.