Вчені з Нідерландів та США за допомогою комп'ютерного аналізу вивчили мільйони книг, виданих з 1850 по 2019 рік, і дійшли висновку, що «епоха постправди» розпочалася задовго до розквіту соцмереж. У статті, опублікованій у журналі PNAS, вони зазначають, що появу аргументації, заснованої не на фактах, необхідно розглядати як частину глибших змін у суспільстві.
«Епоха постправди», коли «почуття беруть гору над фактами», багатьох застала зненацька. Хоча термін post-truth з'явився ще в 1992 році, в контексті новин про Війну в Перській затоці, багато хто пов'язує це явище саме з бумом соцмереж, який спостерігається приблизно з 2007 року і досі.
У ході дослідження вчені проаналізували книги, які були написані англійською та іспанською мовами та містяться у даних Google nGram. За словами дослідників, аналіз тенденцій щодо частоти використання слів може пролити світло на культурні зміни.
Автори роботи визнають, що популярність певних слів та фраз може змінюватись з різних причин, включаючи технологічний контекст (наприклад, транспорт чи комп'ютер). Крім того, значення деяких слів може змінюватися з часом. Але закономірності змін, які простежуються у великій кількості слів, можуть відображати те, як люди відчувають та сприймають світ.
Як зазначають вчені, комп'ютерний аналіз показав, що з 1850 року частота використання у книгах висловлювань, які стосуються людського сприйняття («відчувати», «вірити»), знижувалася. Слова ж, засновані на раціональності («визначати», «укладати»), навпаки, використовувалися частіше. Але у 1980-х роках тенденція змінилася, а до 2007 року частота використання слів, пов'язаних із фактами, різко знизилася, а мова переходить від колективістської до індивідуалістичної. Останнє виражалося у співвідношенні займенників однини і множини.
Що цікаво, вчені відзначають, що такий перехід спостерігався як у художній, так і науковій літературі. Більше того, таке саме співвідношення між емоційними та раціональними висловлюваннями можна простежити і в статтях New York Times, написаних з 1850 року. Тобто, помічений тренд не притаманний винятково книгам. Вчені також з'ясували, що «книжковий тренд» відповідає пошуковим запитам у Google, що підтверджує, що зміни мови у книгах відображають зміну в інтересах.
«Загалом, наше дослідження показує, що за останні десятиліття у суспільних інтересах відбулося суттєве зрушення від колективного до індивідуального та від раціональності до емоційності», - пишуть вчені.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
«Один із можливих варіантів, якщо говорити про тенденції з 1850 по 1980 рік, полягає в тому, що швидкий розвиток науки і техніки та їхньої соціально-економічні переваги призвели до підвищення статусу наукового підходу: він поступово проникав у культуру, суспільство та його інститути, від освіти до політики. Як раніше стверджував Макс Вебер, це могло спровокувати "розчарування", оскільки роль спіритизму в суспільствах знизилася", - заявив провідний автор роботи Мартен Схеффер.
Що ж викликало розворот у 1980 році, зрозуміти важче. Ймовірно, зміни пов'язані з політичною та економічною напругою того часу.