Астрономи за допомогою телескопа "Джеймс Вебб" виявили зоряну перемичку в галактиці GN20, яка утворилася лише через 1,5 мільярда років після Великого вибуху, повідомляє Phys.org.
Зоряні перемички — це витягнуті скупчення зірок, що перетинають центр галактики і обертаються як єдине ціле. Вони діють як лійка і притягують газ до ядра галактики, що може призвести до активного зореутворення, підживити чорну діру і сформувати щільне ядро. Перемички доволі поширені у Всесвіті, таке утворення є й у Чумацького Шляху.
Вважається, що перемички формуються дуже повільно, протягом мільярдів років. Ранні галактики були багаті газом, який, як вважається, пригнічує або затримує формування перемичок. Тому виявлення перемичок у перші два мільярди років після Великого вибуху кидає виклик існуючим моделям.
Під час нового дослідження астрономи під керівництвом Лейндерта А. Бугарда з Лейденського університету вивчили GN20, масивну, багату газом галактику з червоним зміщенням. Це далека, оповита пилом галактика, але середньоінфрачервоний прилад і ближньоінфрачервона камера телескопа "Джеймс Вебб" зробили пил прозорим і виявили її внутрішню структуру.
Вимірювання того, як яскравість світла галактики розтягується і обертається від центру до периферії — також відоме як ізофотальний аналіз — виявило чітку структуру у вигляді перемички, що простягається на сім кілопарсеків від одного кінця до іншого. Підтвердив спостереження і незалежний математичний аналіз світлового малюнка. Структура також збігається з перемичкою, виявленою в пилу за допомогою іншого телескопа, Північного розширеного міліметрового масиву (NOEMA).
Відкриття примітне, оскільки, згідно з наявними теоріями, перемичка не повинна існувати з трьох причин. Перемички, які зазвичай утворюються, настільки міцні, що руйнуються під власною вагою. Навіть якщо одна з них збережеться, її зростання до семи кілопарсеків має тривати мільярди років, а велика кількість газу мала б уповільнити або зупинити її утворення.
"Наші нові результати показують, що всі три ці перешкоди можна подолати за допомогою одного фактора, безпосередньо виявленого під час спостережень: наявності сильно турбулентного газу у внутрішній частині диска за високої частки газу", — заявили вчені.
Разом з тим, вчені визнають, що існують деякі невизначеності. Так, оцінка зоряної маси перемички і центральної області ускладнюється екстремальною кількістю пилу в галактиці, а для точних вимірів потрібні більш якісні дані. Однак вони стверджують, що ніщо з цього не змінює головного висновку статті — GN20 — це система, багата на газ, і зоряна перемичка дійсно існує.
Раніше вчені виявили в Чумацькому Шляху зірки, які, ймовірно, в минулому були частиною іншої галактики.