Зонд Європейського космічного агентства (ESA) виявив під поверхнею Марса шар замерзлої води. Її настільки багато, що у разі танення вода могла б покрити всю планету океаном глибиною 1,5-2,7 метра, повідомляє Live Science.
Відкриття допоміг зробити апарат Mars Express, що вже 20 років займається дослідженням Червоної планети з орбіти. Варто зазначити, що поклади льоду біля екватора Марса виявляють не вперше. Але нове відкриття - це найбільша кількість замерзлої води, зафіксована зараз.
«Дивно, що радіолокаційні сигнали відповідають тому, що ми очікуємо побачити від шаруватого льоду, і схожі на сигнали, які ми бачимо від полярних шапок Марса, які, як ми знаємо, дуже багаті на лід», - заявив провідний дослідник Томас Уоттерс зі Смітсонівського інституту в США.
Відкладення води простягаються вглиб на 3,7 кілометра, вони вкриті кіркою попелу, що затвердів, і сухого пилу товщиною в сотні метрів. При цьому і сам лід не є чистою брилою, він забруднений пилом. Хоча те, що він знаходиться біля екватора, робить його більш доступним для майбутніх місій, те, що крига розташовується на такій глибині, свідчить, що доступ до води буде утруднений.
Близько 15 років тому Mars Express виявив поклади під геологічною формацією Medusae Fossae Formation (MFF), але вчені не були впевнені щодо того, з чого складаються ці відкладення. Географія Марса розділена на північні високогір'я та південні низовини, MFF протяжністю 5000 кілометрів розташовується між ними.
Вважається, що MFF сформувалася протягом останніх трьох мільярдів років із потоків лави і вкрилася попелом, коли Марс був вулканічно активний. Сьогодні MFF покривають купи пилу заввишки кілька кілометрів – це найбільше джерело пилу на планеті, що дає «паливо» для пилових бур, які можуть охоплювати весь Марс.
Нові спостереження були зроблені за допомогою MARSIS – радара, встановленого на Mars Express.
«Враховуючи, наскільки вона глибока, якби MFF був просто гігантською купою пилу, ми очікували б, що вона ущільниться під власною вагою. Це створило б щось значно щільніше, ніж те, що ми насправді бачимо з MARSIS», - заявила Андреа Чікетті з Національного інституту астрофізики в Італії у заяві для преси.
Натомість відкладення мають низьку щільність і прозорі для спостережень за допомогою радара. Вони відповідають тому, як поводилися б у радарних даних поклади льоду.
Актуальним залишається питання про те, як водяний лід виявився замкненим на екваторі Марса. Присутність льоду в низьких та екваторіальних широтах натякає на те, як сильно відрізнявся клімат у минулому Червоної планети від нинішнього.
«Цей останній аналіз кидає виклик нашому розумінню MFF та викликає стільки ж питань, як і відповідей. Як довго формувалися ці крижані відкладення і яким був у той час Марс?», — заявив Колін Вілсон, науковий співробітник ЄSА за проектом Mars Express і Trace Gas Orbiter.
Існування льоду могло бути результатом блукання осі Марса. Вважається, що протягом всієї історії Червоної планети осьовий нахил полюсів планети змінювався досить хаотично. В даний час полюси Марса нахилені до екліптики на 25 градусів (для порівняння нахил полюсів Землі становить 23 градуси), але в минулому цей кут міг змінюватись від 10 до 60 градусів.
Раніше вченим вдалося знайти сліди річок у кількох кратерах Марса. На їхню думку, тут могли існувати «правильні» умови для життя.