Вчені з Норвезького університету науки і технологій заявили про те, що популяції вовків, які зараз населяють Норвегію і Швецію, є насправді фінськими. Норвезькі вовки вимерли, первинна популяція була знищена людьми ще в 1970-х роках, повідомляє Phys.org.
«Перші норвезько-шведські вовки, ймовірно, не розділили свій генетичний матеріал із вовками, які живуть у Норвегії та Швеції сьогодні», - заявив провідний автор дослідження Ханс Стенойєн. За його словами, вчені провели наймасштабніше дослідження ДНК вовків у світі.
Вчений зазначає, що кілька норвезьких вовків ще можна знайти у зоопарках у всьому світі, але вовки, які живуть у Норвегії зараз, не є їхніми близькими родичами.
Вовки з'явилися у Норвегії близько 12 тисяч років тому, коли відступили льодовики. Але вони зникли у країні і, можливо, у Швеції, у 1970-х роках. Зникнення тварин сприяли полювання на них, а також конфлікти з фермерами.
Ймовірно, що вид поновився приблизно до 1980 року. На даний момент у прикордонних регіонах Швеції та Норвегії мешкає близько 400 вовків, які вважаються однією популяцією. Раніше ширилися чутки про те, що вовків із зоопарків випустили в дику природу Норвегії, але підтверджень їм не було.
У кожному разі, це були вовки з первинної норвезької популяції. Вчені вважають, що ареал збільшили фінські вовки. З якого регіону Фінляндії вони походять, невідомо, але ці вовки є фінськими.
Вовки Норвегії та Швеції генетично відрізняються від тих, що живуть у Фінляндії. Але це не можна вважати хорошими новинами та ознакою того, що існує популяція норвезьких вовків. Зміни в геномі популяції, швидше, є наслідком того, що популяція є невеликою і існує в умовах обмеженого припливу генів з інших областей. Тобто у вовків у Норвегії та Швеції небагато генетичних варіацій.
Вчені припускають, що норвезькі та шведські вовки походять від невеликої групи фінських вовків. Тому генетичні дефекти можуть легко поширитися популяцією, несприятливі мутації неможливо відсіяти природним добором.
Недостатня генетична різноманітність робить вовків уразливими перед хворобами і проблемами, що передаються у спадок.
Вчені також порівняли геном норвезьких вовків із геномами 56 порід собак, щоб знайти їхні сліди у популяції норвезько-шведських вовків. Ці види настільки пов'язані між собою, що можуть схрещуватися та давати потомство.
Але дослідники не знайшли великого вмісту генів собак. За їхніми словами, вовки в цій країні є одними з небагатьох популяцій, які майже не схрещувалися із собаками.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал з новинами технологій та культури.
Раніше група вчених із кількох інститутів Японії провела аналіз ДНК, який показав, що японський вовк є найближчим родичем домашніх собак. У минулому цей вид жив на Японських островах.