На тлі повномасштабної війни Україна одночасно тримає ще один малопомітний, але стратегічний фронт — технологічний. І це — обстоювання незалежності та конкурентоспроможності нашої країни у сфері технологій штучного інтелекту. Саме тут вирішується, якою буде українська цифрова держава майбутнього — незалежною та захищеною чи вразливою до зовнішнього впливу. Чи зможе вона формувати власну політику щодо ШІ (АІ)?
Хто і як має формувати її — міністерські департаменти, іноземні корпорації чи власна наукова спільнота? Відповідь очевидна — потрібне широке громадське обговорення та системний діалог із експертним середовищем. Сама громадськість уже робить перші кроки в цьому напрямку. Наприклад, було створено незалежну Національну науково-експертну раду з розвитку, регулювання та міжнародного партнерства в сфері штучного інтелекту, куди увійшли експерти, що працюють із технологіями штучного інтелекту в різних галузях — від медицини до права чи оборони.
Вони запропонували своє бачення ключових проблем і можливих рішень у цій сфері.
Виклик перший: Як Україна може уникнути «копіпасту» чужих законів про ШІ
Україна ризикує стати полігоном для чужих технологій і регуляцій, якщо й далі просто запозичуватиме зовнішні моделі — зокрема такі, як AI Act, що визначає правила використання ШІ в європейських країнах. Пряма адаптація таких документів ігнорує український контекст: повномасштабну війну, цифрові атаки та гібридні загрози.
Що робити: Україна може й має розробити власний закон про ШІ — з урахуванням воєнного досвіду, технологічних проривів та національних потреб. За час війни країна зробила значний стрибок: від використання ШІ у військових системах до електронного врядування, медицини, права й освіти.
Водночас ідея «національного ШІ» як єдиної централізованої системи сьогодні виглядає заскладною для реалізації. Ефективнішим підходом може стати створення галузевих технологічних хабів — спеціалізованих центрів знань і рішень у конкретних сферах: Med AI (медицина), Law AI (право), Military AI (оборона). Це мережі фахівців, інституцій і цифрових платформ, які об’єднують ресурси, дані й експертизу для розроблення практичних застосувань ШІ. Такі хаби можуть діяти автономно, але в синергії, формуючи основу нової цифрової державності.
Виклик другий: Як адаптувати українську правову систему до нових колективних форм загроз, що виникають через застосування штучного інтелекту — особливо в умовах війни
Як наголошує докторка юридичних наук, професорка, заступниця директора Інституту держави і права імені В.Корецького НАН України з наукової роботи, академік НАПрНУ Наталя Оніщенко, класичні підходи до прав людини й народів не встигають за реальністю цифрової війни. Українська юриспруденція не готова до нових форм загроз, що виникають на перетині технологій і колективних прав. Традиційно вона краще реагує на порушення прав окремої людини. Але сучасна війна (зокрема інформаційна та цифрова) дедалі частіше б’є по колективних суб’єктах — цілих народах, спільнотах, культурах. У результаті з поля зору випадають складні явища, де ці виміри перетинаються, — як-от геноцид. Алгоритми штучного інтелекту можуть бути використані для таргетованого розпалювання ненависті, знищення цифрових архівів, перезапису історії, маргіналізації мови та культури в глобальному інформаційному просторі.
Що робити: Якщо майбутній закон про ШІ не побачить цих ризиків, він може перетворитися на нейтральний технічний документ, який регулює «алгоритми», але не захищає народ як колективного суб’єкта. Йдеться про захист мови, пам’яті, культури, репутації спільнот у глобальному цифровому просторі.
Виклик третій: Як не перетворити громадянина на користувача
Професор, доктор юридичних наук, заступник керівника Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород офісу президента України Дмитро Журавльов пропонує подивитися на ШІ не лише як на технологію, а як на виклик для громадянської культури.
З юридичного погляду ми добре розуміємо, що таке громадянство: це чітко оформлений зв’язок особи з державою з прописаними правами, обов’язками та гарантіями. Натомість громадянськість — внутрішнє відчуття відповідальності, солідарності, готовності діяти в інтересах спільного блага — залишається майже поза увагою права.
У цифрову епоху ця прогалина стає небезпечною. З одного боку, громадянин перетворюється на «користувача» державних сервісів і платформ. З іншого — великі мовні моделі, створені переважно корпораціями, поступово створюють у суспільстві небезпечну формулу: «знання не в людині, а в ШІ». Освіта, яка масово інтегрує технології штучного інтелекту в навчальний процес, нерідко робить це без достатніх запобіжників, фактично передаючи інтелектуальну та смислову ініціативу зовнішнім технологічним гравцям — розробникам технологій, які створені не в Україні, не завжди прозорі у своїй роботі й керуються комерційними, а не освітніми цілями.
Дмитро Журавльов застерігає, що саме в цьому перетині й проявляється криза гуманітарного підґрунтя цифрової держави: якщо ми не збережемо відповідального громадянина, держава ризикує перетворитися на технічну платформу, яка працює, але не має ціннісного змісту.
Що робити: Потрібно створити власні академічні та секторальні моделі ШІ в межах української юрисдикції. Йдеться не про чергову «чорну скриньку», яка працює автономно й непрозоро, а про відкриту систему, розроблену в співпраці з українською науковою та освітньою спільнотою. Такі моделі мають працювати з чітко визначеними наборами даних, етичними принципами й прозорими механізмами аудиту.
Академічні моделі — це системи ШІ для освіти й науки, які створюються в університетах або дослідницьких центрах (наприклад, для лінгвістики, історії чи педагогіки). Секторальні моделі — це спеціалізовані ШІ-рішення для конкретних сфер: медицини, права, оборони тощо.
Виклик четвертий: Як забезпечити стратегічний контроль над упровадженням ШІ в ключових сферах — медичній, правовій та оборонній — і не перетворитися на сировинний придаток для глобальних розробників?
Українські розробки в галузі Med AI, Law AI та Military AI вже викликають інтерес — як у союзників, так і в нейтральних чи ворожих гравців. Без чіткої стратегії ми ризикуємо виступати лише як донор ідей, не маючи власного впливу в міжнародних дискусіях про етику та регулювання ШІ.
Кандидат юридичних наук, адвокат, доцент кафедри службового та медичного права ННІ права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член Ради директорів і голова Комітету з професійної практики Всесвітньої асоціації медичного права Радміла Гревцова акцентувала увагу на недостатньо врегульованій сфері — захисті медичних даних. Створення цифрових моделей тіла людини, органів, історій хвороби (так званих медичних симулякрів) відкриває нові можливості для діагностики й навчання. Але водночас створює серйозні ризики витоку персональної інформації, особливо якщо використовуються іноземні корпоративні моделі ШІ. Українське право поки не дає чіткої відповіді, як саме захищати такі дані.
Доктор медичних наук, доцент, заступник голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, професор кафедри прикладної медицини Університету «КРОК» Володимир Короленко наголосив: за рівнем значущості штучний інтелект у медичній сфері вже дорівнює ШІ у військовій. Ідеться не лише про підтримку військових чи оптимізацію медичної системи, а й про психічне здоров’я суспільства загалом. Помилки алгоритмів у сфері лікування або психологічної підтримки можуть мати довготривалі наслідки, які складно виправити стандартними механізмами контролю.
Що робити: Реалістична модель на найближчі роки — це створення сильних, захищених кластерів Med AI, Law AI, Military AI, що працюють як лабораторії майбутнього та ядро цифрової держави. Вони мають поєднувати науку, бізнес, державу та силовий блок, але на умовах прозорості, етичних стандартів і чітких режимів доступу до даних.
Усі ці виклики потребують системних і термінових рішень. В умовах війни часу на помилки немає. Україна має шанс сформулювати власні галузеві захищені моделі штучного інтелекту — з опорою на свій досвід, виклики й стратегічні інтереси. Інакше ризикує залишитися полігоном для чужих рішень і технологічних експериментів.