Учасники американського багаторічного Фрамінгемського дослідження серця, які досягли вищих рівнів освіти, як правило, повільніше старіли і прожили довше життя порівняно з тими, хто навчався менше, свідчать результати аналізу, проведеного вченими з Колумбійського університету.
Автори дослідження, опублікованого в медичному журналі JAMA Network Open, стверджують, що вони першими пов'язали освітню мобільність із темпами біологічного старіння та смертності.
"Ми давно знаємо, що люди з вищим рівнем освіти, як правило, живуть довше. Але існує безліч проблем, пов'язаних із з'ясуванням того, як це відбувається, і, що особливо важливо, чи будуть заходи щодо підвищення рівня освіти сприяти здоровому довголіттю", – каже Деніел Бельскі, доцент кафедри епідеміології Колумбійської школи Мейлмана та Центру старіння.
Аналіз проводився на даних 14,106 учасників Фрамінгемського дослідження серця в трьох поколіннях. Щоб виміряти темпи старіння, дослідники використовували епігенетичний годинник DunedinPACE. Результати показали, що два роки додаткової освіти у навчальному закладі знижують темпи старіння на два-три відсотки. Таке уповільнення темпів старіння відповідає приблизно 10-відсотковому зниженню ризику смертності, згідно з попереднім аналізом у рамках Фрамінгемського дослідження серця.
Як раніше писало видання The Economist, якщо нові розробки у сфері продовження життя виправдають себе, тривалість життя на рівні 100 років скоро може стати нормою, а “дожити до 120” – перетвориться на адекватне прагнення.