UA / RU
Підтримати ZN.ua

Через Ель-Ніньо: «льодовик Судного дня» відступив 80 років тому

Зникнення льодовика призведе до незворотних змін в Антарктиді.

Починаючи з 1970-х років, вчені фіксують суттєву втрату льоду в антарктичному регіоні. Але нове дослідження показало, що для деяких його частин цей процес розпочався ще у 1940-х, а можливо, й раніше, повідомляє Science Alert.

Група вчених під керівництвом дослідників з Університету Х'юстона зібрала керни осадових порід у семи місцях поряд із масивним льодовиком Туейтс і прилеглим льодовиком Пайн-Айленд, щоб точно визначити, коли нинішнє танення почало посилюватися.

Читайте також: Танення льодовиків призводить до вивільнення в атмосферу стародавнього метану

Зразки гірських порід віком 10 тисяч років можуть розповісти історію льодовиків до того, як у вчених з'явилися супутникові дані для їхнього відстеження. Вони можуть допомогти підтвердити оцінки відступу льодовика Туейтс.

Це величезна брила льоду шириною близько 120 кілометрів є одним з найбільших льодовиків на Землі. Іноді його називають «льодовик Судного дня», оскільки його зникнення призведе до незворотних змін в Антарктиці.

Вимірювання, засновані на характеристиках кернів поблизу обох льодовиків, збіглися достатньою мірою, щоб вчені дійшли висновку, що спостерігають наслідки великомасштабних змін в Антарктиці.

«Що особливо важливо у нашому дослідженні, так це те, що ця зміна не є випадковою чи специфічною для одного льодовика. Це частина ширшого контексту зміни клімату. Ви просто не можете ігнорувати те, що відбувається на цьому льодовику», - заявила геолог Рейчел Кларк з Університету Х'юстона.

Отримані дані, а також моделювання, яке провели вчені, вказують на потужний Ель-Ніньо, який нагрівав води західної Антарктики в період з 1939 до 1942 року. Він міг передувати масштабному відступу льодовиків.

І цих зовнішніх факторів, а не динаміки всередині самого льоду, виявилося достатньо, щоб більша його частина опинилася у вільному плаванні, а не прикріпленою до дна. Відступ цієї зони заземлення сприяє нестабільності і посиленню танення, оскільки більша частина крижаної основи контактує з водами, що нагріваються.

Вчені вважають, що як тільки крижаний щит почне скорочуватися, танення триватиме десятиліттями, навіть якщо початкові чинники припинять діяти.

«Примітно, що Ель-Ніньо тривав лише кілька років, але два льодовики, Туейтс і Пайн-Айленд, продовжують значно відступати. Як тільки система виходить з рівноваги, відступ триває», - заявила геолог Джулія Веллнер з Університету Х'юстона.

Вважається, що з початку століття льодовик Туейтса втратив понад 1000 мільярдів тонн льоду. Розуміння того, з чим було пов'язане танення льоду минулого, може допомогти змоделювати масштаб проблем у майбутньому.

«Льодовик важливий не тільки через його внесок у підвищення рівня моря, а й тому, що він діє як пробка в пляшці, яка утримує за собою ширшу область льоду. Якщо Туейтс дестабілізується, існує ймовірність того, що весь лід у Західній Антарктиді стане дестабілізованим», — додала Веллнер.

Раніше вчені заявили про те, що танення льодовиків Західної Антарктиди найближчим часом помітно прискориться навіть у випадку, якщо людство вживе заходів щодо стримування глобального потепління. Дослідники наголошують, що це призведе до підвищення рівня моря.