Вчені зі Шведського інституту космічної фізики заявили про те, що індуковані магнітні поля в стратосфері Марса захищають його від сонячного вітру, що вимагає нових ідей щодо того, куди поділася тепла і щільна атмосфера Червоної планети, повідомляє Naked science.
На сьогоднішній день Марс являє собою холодну і суху пустелю з розрідженою атмосферою. Разом з тим, три-чотири мільярди років тому на планеті існувала рідка вода у великих кількостях і діяли гідрологічні цикли, які свідчать про те, що атмосфера була щільнішою, утримувала вологу і забезпечувала нагрівання за рахунок парникового ефекту.
Вважається, що вся проблема Марса - у малих розмірах і нестачі розплавленого залізо-нікелевого ядра. Більше тяжіння краще б утримувало частки атмосфери, а глобальне магнітне поле, що створюється струмами в ядрі, захищало б їх від ерозії під дією сонячного вітру. Позбавлений їх Марс швидко розгубив газову оболонку, а незабаром - і воду.
У новій же роботі дослідники показали, що це не так. Вчені використали дані датчика часток ASPERA-3, який працює на борту європейського зонда Mars Express. Інструмент реєстрував потік іонів, що залишають марсіанську атмосферу, і ці спостереження були співвіднесені з сонячною активністю. Виявилося, що рівень іонізуючого ультрафіолетового випромінювання сильно впливає на інтенсивність цього потоку, а ось сонячний вітер - практично ні.
За словами астрономів, це вимагає переглянути можливі темпи втрати Марсом атмосфери в бік зменшення. З урахуванням нових даних вона навряд чи могла втратити більше 0,01 бар тиску навіть за 3,9 мільярда років. Проте сьогодні вона налічує 0,01 бар, а для створення парникового ефекту 3,9 мільярда років тому повинна була становити мінімум 1 бар.
У вересні 2015 року фахівці NASA провели прес-конференцію, під час якої розповіли про те, що знайшли свідчення існування рідкої води на поверхні Марса. Пізніше агентством було представлене анімаційне відео, яке моделює рух потоків води на Червоній планеті.