Астрофізики з США оцінили максимально допустиме число суперземель, які могли б виникнути в Сонячній системі. Результати своїх досліджень вчені опублікували на сайті arXiv.org.
На думку дослідників, при гравітаційно нестабільному кільці твердих тіл, які обертаються навколо Сонця, могло виникнути не більше десяти суперземель. Такий процес може зайняти 100-250 мільйонів років у випадку, якщо небесні тіла формуються на відстані 250 астрономічних одиниць від Сонця, і 1-2 мільярди років, якщо відстань буде в три рази більше.
Під суперземлями автори дослідження розуміють планети, маса яких перевищує масу Землі в 50 разів.
Виникнення більшої кількості суперземель можливо за час, що перевищує сучасний вік Сонячної системи. В іншій роботі вчені проаналізували процес утворення суперземель на близькій відстані до Сонця, в результаті чого вони перетворюються на планети на зразок Урану і Нептуна, які гравітацією газових гігантів (Юпітера і Сатурна) викидаються на околицю системи (на відстані до 300 астрономічних одиниць).
Висновки вчених базуються на комп'ютерному моделюванні, яке було вироблено з урахуванням параметрів планети Х.
Раніше вчені заявили про те, що дев'ята планета (планета Х) повинна знаходитися на орбіті з періодом близько 15 тисяч років, а її маса в 10 разів перевищує масу Землі. У найближчій точці дев'ята планета підходить до Сонця на відстань, що в сім разів перевищує радіус орбіти Нептуна - на 200 астрономічних одиниць (астрономічна одиниця дорівнює відстані від Сонця до Землі). Дальня точка орбіти віддалена від нашої зірки на 600-1200 астрономічних одиниць.