Нове дослідження цифрової журналістики Oriella Digital Journalism Study-2013, підготовлене міжнародною мережею незалежних PR-агентств Oriella PR Network спільно з Buman Media, свідчить, що тепер редакції в усьому світі дедалі частіше використовують цифрові інструменти для публікації новин, - пише ШЕфТ "Медиа" . У дослідженні, яке охоплювало майже 550 журналістів із 15 країн Європи, Азійсько-Тихоокеанського регіону та Америки, було проаналізовано вплив цифрових технологій на способи добування та публікації новин. Відтак, було виявлено п'ять основних тенденцій у світовій журналістиці нинішнього року:
1. "Народним кореспондентам" довіряють не менше, ніж звичайним репортерам. Дослідження свідчить, що читачі мають більший авторитет в очах журналістів, ніж політики, PR-спеціалісти й маркетологи. Половина (51%) опитаних журналістів погодилися з цим твердженням. Народна журналістика - особливо цінне джерело інформації, коли з якихось причин журналістам складно висвітлювати події або є побоювання з приводу надійності інформації від офіційних джерел.
2,40 % інформагентств використовують мобільні додатки для монетизації контенту. Безплатний доступ до інформації, що базується лише на доходах від реклами, переживає невеликий спад - із 38% 2012-го до 35% нинішнього року. Ця тенденція, очевидно, пояснює зміщення акценту на інтернет-трафік та унікальних користувачів як основні показники продуктивності для журналістів.
3,33 % медіаагентств воліють публікувати новини в Інтернеті, щойно вони з'являються, замість того, аби збирати їх для друкованого видання. Це виправдується як зміною читацьких уподобань, так і зменшенням витрат. Тенденція особливо яскраво виражена в Канаді, Індії, Росії, Італії та Швеції. Важливу роль тут відіграє використання мобільних додатків. Основним різновидом інформації, що моментально потрапляє в Інтернет, стали відеоролики від власних кореспондентів (49%). Чверть опитаних журналістів нерідко готують заздалегідь кілька версій одного репортажу з розвитком подій.
4. Майбутнє журналістики - "інтерактивна графіка". Таким чином, форми журналістики можуть розділитися. З одного боку, це будуть стислі новини на зразок "твітів", які оперативно висвітлюють події у вигляді тексту й відеозаписів, оптимізованих для невеликих екранів. З другого - продовжать розвиватися розлогіші нариси та дослідження.
5,51 % журналістів зізналися, що можуть зробити сюжет на основі інформації в мікроблогу, такому як Twitter чи Weibo, але тільки якщо первісне джерело їм знайоме. Використання соціальних медіа в журналістиці значно зросло. Серед інших найбільш надійних джерел були названі вчені та експерти (їм довіряють 70% журналістів), технічні експерти, що представляють компанії (63), і аналітики (49 %). Генеральні директори компаній викликають довіру лише в 41% опитаних журналістів. Найменш надійними джерелами були названі політики, співробітників PR-служб, глави відділів маркетингу та офіційні сторінки компаній у соціальних мережах.
Мамо, не кричи!
Батьки, які кричать на дітей-підлітків, тим самим підвищують ризик розвитку в них депресії і проблемної поведінки. Навіть якщо загалом у батьків тісний зв'язок з дитиною, нестриманість у словах впливає на емоційний розвиток підлітка так само негативно, як і фізичне покарання. Дослідивши впродовж двох років 976 сімей, учені Пітсбурзького й Мічіганського університетів проаналізували інформацію про психічне здоров'я їх членів, методи виховання та якість стосунків батьків і дітей. Результати було опубліковано на сайті журналу Child Development. Так, експерти з'ясували, що багато батьків (майже 50% сімей) перейшли від фізичних методів виховання до вербальних, коли їхня дитина ввійшла у підлітковий вік. Приблизно 90% батьків зізналися, що за цей час вони грубіянили або кричали на дітей, як мінімум, один раз. Тим часом 13-літні, на яких часто кричали батьки, наступного року вирізнялися більш проблемною поведінкою. Вони билися з однолітками, погано вчилися, скоювали крадіжки, брехали батькам і виявляли ознаки депресії. Агресивність батьків провокувала вибухи гніву та дратівливість у підлітків, стверджують вчені.
"Лайка не може впоратися з проблемами поведінки. Навпаки, вона їх загострює", - каже Мін Те Ван, доцент кафедри освіти і психології Пітсбурзького університету. Вона радить відкрито говорити з дітьми про свої переживання і наслідки проблемної поведінки.
Бідність знижує інтелект
Такого висновку дійшли вчені, опитавши в торговому центрі Нью-Джерсі (США)
400 осіб. Результати дослідження було опубліковано в журналі Science. Середній дохід респондентів становив 70 тис. дол. на рік, найбідніші отримували 20 тис. Досліджуваних, залежно від рівня їхнього доходу, розділили на дві групи (бідних та багатих) і попросили вирішити фінансові задачі в різних змодельованих ситуаціях. Наприклад, що потрібно робити, коли станеться несподівана поломка машини: оплатити ремонт, позичити на нього гроші чи відкласти. В одному варіанті ситуації ремонт коштував 150 доларів, в іншому - 1,5 тисячі. Досліджувані обдумували рішення й одночасно проходили стандартні інтелектуальні тести.
У результаті було виявлено, що, коли в умові фігурувала вартість ремонту 150 доларів, учасники однаково добре проходили тести. Але коли умовою задачі було заплатити за нього 1,5 тис. дол., бідняки впорювалися з тестами значно гірше від багатіїв.
Проаналізувавши результати, учені вирішили провести ще один тест, у якому визначали вплив бідності на інтелект у реальних умовах. В експерименті взяли участь 464 індійських фермери. Їхній дохід на 60% залежить від продажу врожаю цукрової тростини один раз на рік. Спеціалісти попросили фермерів пройти стандартні інтелектуальні тести до і після отримання грошей.
Виявилося, що безгрошів'я в обох дослідженнях знижувало когнітивні здібності людей приблизно на 13 балів IQ-тесту (середнє значення в тестах спеціалісти брали за 100 балів). Автори підкреслюють, що таке зниження розумових здібностей у людини фіксується після безсонної ночі.
"Низький рівень інтелекту не дозволяє бідним людям прийняти правильне рішення і вибратися зі злиднів", - пояснює Цзяїн Чжао з університету Британської Колумбії в Канаді. Спеціалісти вважають, що соціальні служби повинні спрощувати процедури збирання документів, необхідних для отримання дотацій бідними людьми. Соціальна допомога, тренінги та навчання мають стати доступнішими для бідняків.