UA / RU
Підтримати ZN.ua

Тенета, в які потрапляють наші діти, називаються «соціальні мережі»

Соціальні мережі останнім часом стали невід’ємним атрибутом нашого життя, особливо для молодих людей.

Автор: Володимир Вітвицький

Соціальні мережі останнім часом стали невід’ємним атрибутом нашого життя, особливо для молодих людей. Як зазначає доктор Гвен О’Кіф, генеральний директор і шеф-редактор американського журналу «Педіатрія сьогодні», соціальні мережі мають переважно позитивний вплив на дітей. Сьогодні соціальний простір дітей постійно скорочується: вони вже не мають місць і часу для такого спілкування з однолітками, яке мали їхні батьки. Соціальні мережі надають їм майданчик для цілком комфортних контактів. Проте не все так гладенько в данському королівстві. Багато молодих батьків не бачать жодної шкоди від того, що їхня дитина має сторінку, наприклад, в Однокласниках або Вконтакті. Про серйозність проблеми можна судити за результатами міжнародного дослідження «Діти ЄС Онлайн» (EU Kids Online). До нього приєдналася Росія, яка проводить власне дослідження «Діти Росії Онлайн». В Україні мають місце аналогічні процеси, а отже, ця інформація буде актуальною і для нашої країни.

Як показав огляд перших результатів, російські діти починають користуватися Інтернетом пізніше, ніж європейські. У середньому по Росії діти починають виходити в мережу в десять років, тоді як у Європі середній вік - дев’ять років. Але при цьому школярі в Росії користуються Інтернетом активніше і, на жаль, з великим ризиком.

Одним із чинників ризику є те, що більшість російських дітей користуються Інтернетом самостійно - в середньому близько 80% дітей по Росії виходять у мережу з окремих комп’ютерів і через мобільні телефони - тобто в ситуаціях, коли батьки їх практично не контролюють. А європейські діти частіше виходять у мережу з комп’ютера, яким члени сім’ї користуються спільно, або зі шкільного. Інший тривожний чинник - збільшення часу, проведеного он-лайн. Понад чверть дітей проводять у мережі від семи до 14 годин на тиждень - тобто близько однієї-двох годин на день, кожна шоста дитина - від 14 до 21 години, кожна п’ята - понад 21 годину на тиждень. Частина цих дітей, у буквальному сенсі «живе в Інтернеті», проводячи он-лайн по дві-три доби на тиждень. Яке вже тут читання художньої літератури, якщо на домашнє завдання часу катастрофічно не вистачає.

Понад 80% російських підлітків мають профіль у соціальній мережі, у кожного шостого з них - більше 100 друзів, 4% дітей мають понад 300 друзів у соціальній мережі. Це свідчить про те, що наші діти дуже товариські - вони знайомляться в Інтернеті і спілкуються з інтернет-знайомими майже так само часто, як і зі знайомими з реального життя. Половина дітей знайомиться в Інтернеті з новими людьми і, що ще ризикованіше, 40% дітей згодом починають особисто зустрічатися з ними.

«Зрозуміло, що підростаюче покоління шаленіє від соцмереж, але рідко уявляє собі наслідки надмірної відкритості й гіперкомунікативності. Гонитва за кількістю друзів, нерозбірливість у контактах і сумнівна поінформованість про privacy-настройки профілів, як і добрі наміри, ведуть прямцем у пекло», - пише Євгеній Касперський, засновник компанії «Лаборатория Касперского».

«Нещодавно був вражений даними OnGuard Online: 22% користувачів соцмереж від 16 до 24 років узагалі не знають людей, з якими «дружать», - продовжує експерт. - Немає ніякої гарантії, що приватна інформація з профілів і «стін» не потрапить у «неправильні» руки. І пам’ятайте, що кіднепінг і маніяки усього лише ймовірна верхівка айсберга». Інший потенційний ризик надто активної поведінки в соціальних мережах педіатри вже називають «Facebook-депресією». Коли підлітки 11-15 років проводять майже весь час у соціальних мережах, у них виникають ознаки класичної депресії, змінюється режим харчування і сну, виникають різкі перепади настрою. Соціальні мережі практично замінили дитині живе спілкування. Власне, навіщо їй тепер виходити і спілкуватися на вулиці, якщо простіше написати в аську або надіслати повідомлення на стіну. Плюс до всього, дитина тепер може заводити необмежену кількість друзів і спілкуватися з ними. А наслідки можуть бути необоротними - відбувається надмір спілкування. У дитини зникає інте­рес до співрозмовника. Спочатку до одного, потім до іншого. Потім вона втрачає інтерес до життя... До всього іншого треба розуміти, що сьогодні майже всі азартні ігри переїхали в додатки соціальних мереж. Для оплати використовується внутрішня валюта соціальної мережі. Є приклади, коли діти витрачали реальні гроші батьків для підняття собі рейтингу через СМС. Замисліться, може статися так, що самі не помітите, як почнете відправляти СМС за золоті монети в грі.

Фахівці вважають, що соціальні мережі повинні розробити функції для запобігання неконтрольованому оприлюдненню дітьми приватної інформації. Зокрема пропонується запровадити для користувачів профілі з обмеженою функціональністю, пре-/пост­модерацію контенту батьками, спеціальні privacy і security настройки. Обговорюється ідея створення дитячих профілів як субпрофілів батьків. Самі батьки можуть використовувати функцію контролю в системах internet security, щоб давати дітям доступ тільки до контрольованих профілів. Той-таки доктор Гвен О’Кіф радить батькам реєструватися в «друзях» у своїх дітей на різних соціальних сервісах. Більшість з нас не дозволяє дітям готувати їжу або кермувати машиною, попередньо не показавши або не навчивши їх. Те саме треба робити і з соціальними мережами. Вчасно навчайте і показуйте їхні можливості своїм дітям.

У Росії великого поширення набув дитячий Інтернет. Дитячі соціальні мережі - це єдність медійної і маркетингової функції, втілена у безпечному інтернет-середовищі для дітей, що відповідає вимогам батьків і надає дітям інструменти для дитячої творчості та самовираження, спілкування з друзями, мультимедійний контент, доступний через будь-які звичні для дітей канали комунікації. Наприклад, послуга «Дитячий Інтернет» провайдера «Домофон» гарантує безпеку дитини в Інтернеті, дає можливість запобігти доступу до ресурсів, які розпалюють національну ворожнечу, пропагують насильство, поширюють порно­графічну інформацію, містять нецензурну лексику тощо. Насамперед послуга призначена для захисту дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, які можуть випадково наткнутися в мережі на «заборонені» ресурси, а не шукають їх цілеспрямовано. Послуга побудована за принципом «білий список» - доступ відкрито тільки до сайтів, які пройшли поперед­ню експертну оцінку. Список містить понад 800 тисяч вручну перевірених сайтів російськомовного сегмента Мережі. Він постійно поповнюється і оновлюється. Ще один спосіб розв’язання проблеми - спеціальні програмні засоби «Сам удома» і «Інтернет-цензор».

На сьогодні проблема безпеки дітей в Інтернеті стала глобально значущою. На сучасному етапі розвитку українського суспільства має з’явитися стійке розуміння того, що питання дитячої безпеки в Інтернеті потребує скоординованого вирішення на всіх рівнях - від сімейного і муніципального до регіонального й міжнародного. У розв’язанні цієї проблеми необхідно діяти системно, використовуючи не тільки правові регулятори, а й звичаї і моральні норми, а також технічні і технологічні можливості. Новим і найефективнішим механізмом розв’язання цієї проблеми може і повинно стати формування інформаційної культури особистості - батьків і дітей, а також професійної інформаційної культури журналістів і вчителів.