Міжнародний день туризму, який відзначаємо щороку наприкінці вересня, — чудовий привід іще раз проаналізувати основні тенденції розвитку вітчизняної індустрії подорожей і спробувати дати оцінку якісним і кількісним змінам, котрі відбуваються на туристичному ринку.
З одного боку, туристичні потоки зростають, і дуже значними темпами. З іншого — за даними Світового економічного форуму, у сфері подорожей і туризму Україна серед 124 країн світу посідає «почесне» 78-е місце. Вітчизняна індустрія подорожей формує менш як 1% ВВП, тим часом в економічно розвинених країнах цей показник сягає 6—8%. Сфера туризму і курортів не відіграє значної ролі в економічному розвиткові нашої країни і створенні позитивного міжнародного іміджу. Чому так відбувається? Спробуємо розібратися.
Тенденції
Перше запитання: які результати літнього туристичного сезону? На думку глави Державної служби туризму і курортів Анатолія Пахлі, він був складним, але загалом успішним. Складним, тому що далися взнаки природні й техногенні катаклізми — повінь у західних областях, надзвичайна ситуація в Керченській протоці, вибухи артскладів тощо. Через це туристичне відомство було навіть змушене звернутися через засоби масової інформації до потенційних туристів із проханням по можливості утриматися від запланованих раніше поїздок у проблемні регіони. У результаті від усіх цих негараздів постраждало чимало об’єктів туристичної інфраструктури — озвучувалася цифра, що сума збитків, завданих туріндустрії, перевищила мільярд гривень.
Успішним — оскільки туристичні потоки, якщо вірити оперативній статистиці, зросли. І помітно. Показник кількості так званих внутрішніх туристів (українців, котрі подорожують рідною країною) зріс на 24%, а в’їзних (іноземців, які подорожують Україною) — на 19%.
Щоправда, у бочці меду не без ложки дьогтю. За попередніми даними, для основного туристичного регіону України Криму сезон був радше неуспішним. На початок вересня кількість відпочилих туристів становила майже 5 млн. осіб — це фактично на 2% менше, ніж торік. В оздоровницях відпочили 985,8 тис. осіб (зниження — 1%). При цьому кількість оздоровниць зросла: було 482, стало 483. Дуже низький в АРК і коефіцієнт заповнюваності працюючих санаторно-курортних закладів — усього 64,3%. Очевидно, основна причина — надмірні цінові амбіції кримських операторів за явно недостатнього рівня сервісу.
Найбільший приріст іноземних туристів, які прибули в Україну в першому півріччі 2008-го, дали Польща (більш як утричі), Росія (+45%) і Німеччина (+42%). Санаторно-курортні заклади влітку були заповнені в середньому на 90—95%, а деякі навіть більш як на 100% (за рахунок розширення наявної бази розміщення).
Водночас, за даними Держслужби туризму і курортів, виїзний потік (українці, котрі подорожують зарубіжжям) упав на 13%. Ці дані, щоправда, не зовсім кореспондуються з експертною оцінкою основних туроператорів, що в один голос твердять про збільшення як традиційних виїзних напрямків (Туреччина, Єгипет), так і екзотичних (Китай, Ізраїль, архіпелаги). Впали лише показники виїзду до країн Східної Європи: через приєднання цих країн до Шенгенської угоди і необхідність оформляти шенгенську візу.
До речі, наші сусіди помітили цю тенденцію і намагаються виправити ситуацію. Приміром, нещодавно в Києві почав (і відразу ж дуже активно) працювати Польський офіс туристичної інформації, до Угорщини і Чехії було організовано рекордну кількість інфотурів. Підвищили активність і «нешенгенські» держави — Македонія, Албанія, Румунія, які провели кілька успішних презентацій туристичних можливостей своїх туристичних центрів і видали достатню кількість рекламно-презентаційної продукції.
Основна проблема, що стримує розвиток турринку, — ціни. Вони зростають швидше, ніж у середньому в економіці. Судіть самі: якщо торік можна було купити путівку на Балі за 1900 у.о., то цьогоріч вона вже коштує не менше 3 тис. А за путівку у вітчизняний санаторій середньої руки треба викласти близько 300 гривень на добу з людини.
Отже, кількість туристів зростає, обсяги наданих послуг теж, збільшується й число відповідних спеціалістів. Інша річ, що недостатньо зростають доходи бюджету від туризму. На думку експертів, темпи і якість зростання не відповідають сучасним світовим тенденціям і реальному туристичному потенціалу нашої країни. Що, втім, констатується вже далеко не вперше.
Стратегія
Із останніх важливих новин — Кабмін України нарешті схвалив Стратегію розвитку туризму і курортів (розпорядження №1088-р від 6 серпня 2008 р.). «Цим документом закладається фундамент для поліпшення інвестиційного клімату в галузі туризму і курортів і наповнення місцевих і Державного бюджетів за рахунок цих видів діяльності», — переконаний глава Державної служби туризму і курортів Анатолій Пахля.
Основну роботу з підготовки проекту Стратегії виконали працівники Наукового центру розвитку туризму. «Стратегія покликана забезпечити підвищення конкурентоспроможності сфери вітчизняного туризму і курортів на основі раціонального використання туристичних ресурсів України, — каже директор центру Олена Соколова. — Документ передбачає посилення ролі держави у сфері туризму і курортного відпочинку за рахунок формування ефективної моделі співробітництва держави, бізнесу та суспільства».
Ліцензії
У першому півріччі 2008-го Державна служба туризму і курортів поставила рекорд щодо числа анульованих ліцензій — їх втратили близько 300 туристичних компаній і змушені були або піти з ринку, або подавати до суду (що малоефективно з огляду на багатомісячну тяганину при розгляді справ в адміністративних судах). Темпи боротьби з несумлінними (на думку чиновників) підприємствами туристичної галузі зросли майже вдвічі!
За словами голови Ліцензійної комісії Державної служби туризму і курортів Сергія Сьомкіна, основна причина, через яку компанію позбавляють ліцензії, — обґрунтовані скарги туристів. Великі компанії, котрі дорожать своїм іміджем, порушень майже не припускаються. Більшість проколів — на совісті вузького кола фірм, для яких головне — максимальний прибуток, а не якість наданих послуг. На жаль, законодавство України не дає права чиновникам вести облік осіб, що припустилися порушень. Проблематично навіть інформувати широку громадськість про виявлені порушення і порушників.
Було б чудово, якби головне туристичне відомство не лише позбавляло недбайливців ліцензії, а й спробувало з’ясувати причини таких неподобств. А щодо останніх — не тільки виявити, а й усунути їх. Можливо, щоб порушень на ринку було менше, потрібно було б створити адекватну (а не формальну) систему видачі ліцензій?.. Можливо, слід упровадити механізм, який поставив би жорсткий заслін несумлінним та непрофесійним компаніям?.. До цього додамо, що за перше півріччя 2008 року Державна служба туризму і курортів видала близько... 900 ліцензій. Тобто кількість туристичних компаній зросла на 550 одиниць — більш як на 10% загальної кількості.
Є ідея істотно підвищити вартість ліцензії — у 100 разів. Кажуть, це дасть змогу захистити ринок від тих, хто не збирається працювати чесно. На наш погляд, аргумент малопереконливий. По-перше, платити змушені будуть усі фірми, у тому числі й порядні. По-друге, це суперечить здоровому глузду, адже ліцензія не має бути фіскальним інструментом. По-третє, зросте ціна на турпродукт, через що насамперед постраждають пересічні туристи.
Гроші
Механізм бюджетного фінансування сфери туризму і курортів потребує серйозного вдосконалення — думка не нова, але досі актуальна. 2003 року на розвиток туризму з Держбюджету виділили 36 млн. грн., торік — усього 21, із яких половина залишилася неосвоєною. (А, наприклад, Іспанія тільки на рекламу свого туристичного продукту виділила понад 90 млн. євро, Туреччина — 70 млн. дол.)
Щоб витратити бюджетні гроші на туризм, причому в рамках раніше затверджених програм, потрібно зібрати сім (!) підписів у Державній службі туризму і курортів, потім іще стільки ж (!) — у Міністерстві культури і туризму, котре є розпорядником бюджетних коштів. Процес украй забюрократизовано.
Зараз триває підготовка проекту бюджету на наступний рік. Наскільки відомо, на туризм пропонують виділити суму приблизно втричі... меншу, ніж передбачено вже затвердженими програмно-цільовими документами. І це — у Рік туризму і курортів! Потрібні ще якісь коментарі?..
Прозорість
За моїми суб’єктивними спостереженнями, Державна служба туризму і курортів стала більш відкритою, а політика у сфері туризму — більш прозорою. Наприкінці серпня нарешті відбулося перше засідання Громадської ради при згаданій Держслужбі. Втішає, що цього року головне туристичне відомство збільшило обсяги фінансування інфотурів для українських і зарубіжних журналістів.
Зовсім недавно Держслужба туризму і курортів та Всеукраїнська федерація роботодавців у сфері туризму України (ФРТУ) підписали Меморандум про співпрацю. Це — перший документ, підписаний туристичним відомством із громадською організацією, у якому закріплено механізм взаємодії з певними взаємними зобов’язаннями. До речі, ФРТУ — одна з небагатьох громадських організацій у сфері туризму, що має обласні підрозділи, а також єдина, котра має власну повноцінну прес-службу.
«Спеціалісти федерації розробили проект Концепції розвитку сфери туризму та курортів України «Національна туристична доктрина» і передали текст документа в Держслужбу туризму і курортів, — каже голова ради ФРТУ Павло Цируль. — Гадаємо, органи влади мають оперативно і якісно розробити концептуальні документи, що регулюють і стимулюють розвиток галузі, зокрема туристичної інфраструктури. Особливо актуальна ця робота в контексті підготовки до Євро-2012».
ЄВРО-2012
До речі, про Євро. Чиновники налаштовані оптимістично, експерти ж наголошують на безлічі невирішених проблем.
У кожного українського міста, в якому планується проведення матчів, свої проблеми. У Донецьку немає достатньої кількості готелів і будувати нові там, судячи з усього, не збираються. Дніпропетровськ не може похвалитися сучасним міжнародним аеропортом. Проблема Львова — брак грошей на будівництво нового сучасного стадіону. Київ начебто має концепції щодо вирішення багатьох проблем, але реально зроблено дуже мало, наразі остаточно не залагоджено питання і з розміщенням гостей чемпіонату.
Коли порівняти, скільки потрібно побудувати і скільки запланували побудувати реальні інвестори, вийде величезна різниця. У державних програмах записано, що 80% інвестицій мають фінансуватися за рахунок позабюджетних джерел, недержавних компаній. Запитання: а чи надійдуть приватні інвестиції? Приміром, одна провідна фінансово-промислова група поставила собі завдання побудувати за п’ять років — скільки ви думаєте? — усього... два готелі! Невідповідність планів держави і приватного бізнесу очевидна.
У контексті підготовки до Євро маємо всіляко підтримувати проекти облаштування та модернізації туристичної інфраструктури — готелів, аеропортів, вокзалів, доріг, пунктів громадського харчування, зон відпочинку і розваг тощо. Тим часом інвестиційний клімат для вирішення цих завдань залишається несприятливим. Наприклад, для погодження всіх питань із будівництва готелю потрібно зібрати 160 (!) підписів, витратити два-три роки й кілька мільйонів грн.
У Верховній Раді чекає свого часу законопроект «Про заходи щодо державної підтримки розвитку туристичної індустрії в Україні при підготовці проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року». Документ, стверджують його автори, дозволить створити сприятливий підприємницький та інвестиційний клімат, а також активізувати залучення інвестицій у туризм. Принципових нововведень є декілька.
По-перше, передбачено механізм обов’язкового резервування та продажу земельних ділянок під будівництво готелів (готельних комплексів) в обласних центрах в обсязі не менше 5% усієї площі землі, що виділяється під об’єкти містобудування. Процедура виділення землі для будівництва об’єктів туристичної інфраструктури дещо спрощується. Передбачено скасувати правило про участь замовників будівництва туристичних об’єктів у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. Ця норма дасть змогу здешевити вартість проектів на 10—15%.
По-друге, передбачається механізм передачі в концесію архітектурних та природних об’єктів культурної спадщини, що перебувають у стані реконструкції чи відновлення.
По-третє, пропонується звільнити від оподаткування завезені на митну територію України матеріали, устаткування та комплектуючі, які використовуються для будівництва (реконструкції) об’єктів туристичної інфраструктури. Також пропонується звільнити від зобов’язань за земельним податком власників ділянок і землекористувачів, які здійснюють будівництво і реконструкцію об’єктів туристичної інфраструктури.
По-четверте, суб’єкт господарювання, котрий є власником нового чи реконструйованого готелю (якщо останній сертифікований) отримує право на податкові пільги: зменшення суми податку з прибутку від надання готельних послуг — на 50%, зменшення суми ПДВ — на 50%, звільнення від податку на рекламу готелю.
Проте це тільки законопроект... І навіть якщо він перетвориться на закон, йому апріорі дуже не пощастило. Адже народиться він у державі, котра вирізняється, на жаль, дивовижною незаконослухняністю.