Ніби нещодавно вирували олімпійські пристрасті на спортивних майданчиках у Сіднеї-2000, а через два роки в Афінах урочисто відкриються Ігри 27-ї Олімпіади. Через 108 років у столиці Греції відбудуться перші олімпійські змагання третього тисячоліття, які за масштабністю, грандіозністю, фінансовими витратами не йдуть у жодне порівняння з Іграми 1896 року.
Тоді Олімпіада коштувала грекам недорого. Майже всі спортивні центри перших ігор сучасності зосередилися в одній зоні — навколо Мармурового стадіону. Як свідчить практика підготовки міст-організаторів Літніх ігор за останні 30 років, для успішного їх проведення потрібно збудувати два-три десятки великих і малих олімпійських об’єктів, модернізувати транспортну й телекомунікаційну системи, побудувати нові автомагістралі та залізниці, які пов’язують воєдино олімпійські об’єкти й олімпійське селище, реконструювати готелі і ресторани для одночасного обслуговування 300—400 тисяч гостей, які захочуть приїхати на головну спортивну тусовку світу. А в тому, що багато європейців запланують проведення відпустки в олімпійських Афінах, немає сумніву.
Олімпіади сьогодні — це великі гроші. Аби отримати хоч якийсь доход, потрібно вкласти до 4 млрд. доларів, а інколи й більше. Звісно, можна використовувати досвід Атланти-96, яка зуміла провести другі після Лос-Анджелеса-84 «олімпійські комерційні» ігри, інвестувавши мінімум коштів і отримавши кілька мільйонів доларів доходу.
До честі оргкомітету «Афіни-2004», він відкинув американський варіант проведення і фінансування Ігор, що спрацьовує майже на 100%. З самого початку греки були проти того, аби «їхня Олімпіада» проводилася як комерційний захід. Тому участь «великих грошей» у реалізації олімпійських програм і вплив товстосумів на хід підготовки до Ігор мають бути зведені практично до мінімуму.
Можливо, у цьому одна з головних причин грошових труднощів Афін. Відхиливши пропозиції щодо співпраці багатьох міжнародних промислових і банківських монстрів, столиця Греції залишилася без потужних фінансових потоків. Щоб устигнути завершити модернізацію старих і спорудження нових олімпійських об’єктів, оргкомітету нічого не залишається, як просити допомоги у міжнародних фінансових структур та держави.
Претендентів на Олімпіаду-2004 було багато
Спочатку було 11 кандидатів на організацію Ігор-2004: Афіни, Буенос-Айрес, Кейптаун, Лілль, Ріо-де-Жанейро, Рим, Санкт-Петербург, Сан-Хуан, Севілья, Стамбул і Стокгольм. Але в березні 1997 року коло претендентів зменшилося до «чудової п’ятірки», до якої ввійшли Афіни, Рим, Кейптаун, Стокгольм і Буенос-Айрес.
Ще до голосування на 106-й сесії МОК у Лозанні 5 вересня 1997 року було зрозуміло, що Олімпіада-2004 відбудеться у Старому Світі. «Бабуся Європа» мала перевагу перед іншими — три сильних кандидати, котрі однаковою мірою могли б розраховувати на успіх у «конкурсі олімпійських красунь». До того ж у європейців було моральне право вимагати в МОК проведення літніх Ігор у Старому Світі.
У повоєнні роки, починаючи з 1948-го, Європа приймала Олімпіаду шість разів (Лондон-48, Гельсінкі-52, Рим-60, Мюнхен-72, Москва-80, Барселона-92), тобто через кожні 8—12 років; Північна Америка — чотири (Мехіко-68, Монреаль-72, Лос-Анджелес-84, Атланта-96); Азія — двічі (Токіо-64 і Сеул-88) і Австралія — двічі (Мельбурн-56 та Сідней-2000).
Голосування щодо олімпійської столиці-2004 проходило в чотири тури і було досить нелегким. У цьому конкурсі не фігурував такий самовпевнений кандидат, як Атланта, який 1989 року з допомогою «Кока-Коли» «нокаутував» усіх суперників одним махом. У першому ж турі відпав Буенос-Айрес, у другому — Стокгольм, а в третьому — Кейптаун. У четвертому турі Афіни з великою перевагою перемогли Вічне місто: 66 на 41.
У принципі, перемога Афін була більш-менш передбачуваною. МОК якось мусив вийти з пікантної ситуації: адже Олімпіаду-96 він за великі гроші віддав американцям, Афіни ж, просто кажучи, «кинув» (недарма грецькі дотепники зневажливо назвали 26-ту Олімпіаду в Атланті «Іграми «Кока-Коли»). Столиця Греції мала великі шанси на організацію Олімпіади-96, її основним аргументом було те, що саме в Афінах сто років тому відродилися Олімпійські ігри. Історичний аргумент греків проти американських грошей виявився слабким.
Греки дуже захоплено й емоційно сприйняли рішення МОК (знали б вони, на які труднощі наштовхнуться Афіни). 96% населення підтримало намір Афін провести в себе літні Ігри. «Рішення МОК — це перемога всього нашого народу, ми дамо Олімпіаду, про яку мріє світ», — заявила глава грецького заявочного комітету «Афіни-2004» Янна Ангелопулу-Даскалакі. «Олімпіада-2004» допоможе нам досягти evropaiko epipedo, тобто європейських стандартів», — заявив один із членів уряду: за рівнем життя Греція разом із Португалією та Іспанією поки перебуває в нижній частині елітного європейського клубу (річний середній прибуток грека становить $12 000).
Дорога Олімпіада-2004
Оргкомітет «Афіни-2004» уже кілька разів перераховував олімпійський бюджет. Спочатку він становив 1,57 млрд. доларів. Потім збільшився до 1,962 млрд. євро. Оргкомітет сподівається покрити свої витрати за рахунок виконання п’яти найважливіших комерційних програм, а саме:
— реалізації квитків на суму 183 млн. євро,
— продажу телеправ на 736 млн. євро,
— отримання 544 млн. євро спонсорської допомоги,
— 235 млн. євро державної підтримки,
— інших фінансових ресурсів на 264 млн. євро.
До речі, такий самий бюджет був у в Сіднея-2000, але австралійський мегаполіс широко залучав кошти місцевого бізнесу для спорудження олімпійських об’єктів.
Коли оргкомітет «Афіни-2004» доповідав на сесії МОК у Швейцарії 5 вересня 1997 р., президент грецької олімпійської структури акцентував увагу на спортивній і архітектурній унікальності столиці Греції. «Більшість спортивних арен (приблизно 29 із 39) уже готові до Олімпіади-2004, як і олімпійський стадіон на 80 тисяч місць», — запевняла Ангелопулу-Даскалакі членів МОК. «Залишилося зробити останні штрихи в реконструкції та будівництві Палацу водних видів спорту на 15 тисяч чоловік, велодрому на 5 тисяч і тенісних кортів на 17 тисяч», — продовжувала вона. На жаль, минуло п’ять років після «битви при Лозанні», а головні спортивні об’єкти усе ще далекі від олімпійської досконалості.
Затягнувся процес спорудження спортивних об’єктів в олімпійській зоні «Фалірон» на березі Саронічної затоки. Відповідно до плану, там компактно розмістяться стадіони «Миру і дружби» на 15 тисяч місць, футбольний стадіон Karaiskaki на 36 тисяч, майданчики для баскетболу на 12 тисяч, софтболу на 10 тисяч, пляжного волейболу на 17,5 тисячі місць, а також п’ять закритих залів — кожен по 5 тисяч місць. Крім того, тут планують побудувати багатофункціональний спортивний комплекс. Поблизу «Фалірону» незабаром має з’явитися центр з важкої атлетики.
Змагання з деяких видів спорту відбудуться оддалік головних спортивних зон. Кіннотники, наприклад, змагатимуться в районі Татой, північніше столиці.
Олімпійське селище на 17 000 спортсменів і тренерів виросте на 83 га за півгодини їзди від центру міста (гора Парніта). Його заклали влітку минулого року, а будівництво одного з основних об’єктів Олімпіади планується завершити 30 листопада 2003 року. Його приблизна вартість — 253 млн. доларів. У зв’язку з цим уряду Греції довелося підкинути оргкомітетові грошенят. Але їх виявилося замало. За розрахунками європейських фахівців, для завершення будівництва олімпійського селища і спортивних об’єктів потрібно вдесятеро більше — приблизно 3,8 млрд. євро. У грецького кабміну стільки грошей немає. Єдиною паличкою-виручалочкою має стати Європейський інвестбанк, до якого вже звернувся уряд Костаса Сімітіса. Він просить 1,5 млрд. євро на олімпійські потреби Афін. А де взяти решту? Можливо, розщедряться грецькі банки. На жаль, вони не такі багаті, як німецькі або французькі. Сьогодні оргкомітет сушить голову, де «прилаштувати» байдарочників та каноїстів, оскільки місцевим екологам вдалося-таки витіснити водну трасу з тієї зони, де її планували побудувати спочатку.
2000 року відкрився новий аеропорт у Спата. Поки що він обслуговує 16 млн. пасажирів на рік. Але в період Олімпіади його пропускна здатність зросте до 50 млн. чоловік. Гроші на будівництво аеропорту виділили Єврокомісія, Європейський інвестбанк і Фонд злагоди ЄС — приблизно $3,5 млрд. За п’ять років вдалося обновити і «серце Афін» — Акрополь, і передовсім відновити в первозданному вигляді Парфенон.
Чи готові Афіни проводити Олімпіаду-2004?
У столиці Греції побувала з інспекторською місією делегація МОК на чолі з керівником робочої групи Комісії з координації дій Денісом Освальдом. На підсумковій прес-конференції Янна Ангелопулу-Даскалакі запевнила місцевих та іноземних журналістів, що столиця Греції завершить побудову більшості олімпійських об’єктів наприкінці 2003 — на початку 2004 р. й Ігри пройдуть на високому організаційному рівні.
Виступ Деніса Освальда випромінював оптимізм, хоча відчувалося, що МОК стурбований щодо своєчасного завершення робіт на кількох олімпійських об’єктах. За словами Освальда, МОК хотів би, щоб 2003 року спортсмени отримали можливість «акліматизуватися» на олімпійських аренах.
Олімпіада-2004 в Афінах увійшла в завершальну частину підготовки. Будівництво ж деяких олімпійських об’єктів багато в чому залежить не лише від трудового ентузіазму греків (Олімпіада забезпечила роботу 120 тис. чол.), а й від обсягу фінансових потоків та грошових можливостей самого грецького уряду, оскільки за два роки до старту Олімпіади навряд чи провідні транснаціональні компанії стануть партнерами оргкомітету «Афіни-2004», оскільки вони вже давно «переключилися» на Пекін-2008.
Цю статтю хотілося б завершити на мажорній ноті. На думку керівника Європейського олімпійського комітету Сергія Бубки, останнім часом підготовка до Ігор-2004 йде нормально. Наш знаменитий стрибун висловив упевненість, що Олімпіада в Афінах стане чудовим святом для мільйонів любителів спорту і самих спортсменів.