Вважається, що рівень дитячої зайнятості обернено пропорційно залежить від добробуту сім'ї та кількості в ній дітей. Тобто чим бідніша сім'я і чим більше в ній дітей, тим частіше ті працюють. Інколи - в дуже тяжких умовах. Ще свіжий у пам'яті документальний фільм естонського режисера М.Каат "Шахта №8", що накоїв багато галасу, - жалісна історія про дітей, котрі мусили добувати вугілля в нелегальній шахті-копанці в умовах повної байдужості дорослого світу.
Однак і цілком забезпечені батьки не бачать нічого поганого в тому, аби їхні діти трудилися у вільний від навчання час. Нерідко - з виховною метою. Адже праця, як відомо, облагороджує. Замість безцільного тиняння вулицями або цілодобового просиджування за комп'ютером під час канікул, хай краще син чи донька-підліток потрудиться. Заробить собі на кишенькові витрати, навчиться бути відповідальнішим, а заодно й ціну грошам узнає. Так думають багато батьків. І, безумовно, в цьому є резони.
Недавно я й сама, у відповідь на настирливе прохання 13-річної доньки купити новий смартфон замість обридлого старого, пожартувала, що вона цілком могла б спробувати бодай частково заробити на нього сама. Наприклад, приватними уроками для тих, хто відстає з англійської мови: в неї хороший рівень. "А ти не боїшся, що я можу влипнути в якусь історію?" - запитала донька. Подумавши, я чесно відповіла: боюся...
Роздавання листівок, догляд за свійськими тваринами, участь у різних промоакціях, зйомки в масовці кліпів або рекламних роликів, робота кур'єром, на автомийці тощо у вільний від навчання час - найдоступніші і найпоширеніші варіанти. Середня оплата праці школярів становить 15-20 гривень на годину. Інколи може сягати 50-70 гривень, але такі пропозиції ще треба добряче пошукати. Найнадійніший і найбезпечніший спосіб влаштувати підлітка попрацювати - з допомогою друзів або знайомих.
Однак частіше діти шукають підробіток самі, використовуючи Інтернет і соціальні мережі, в яких сучасний підліток регулярно проводить чимало часу. Попит є, є й пропозиції. Так, на запит "робота для школярів" Яндекс видав 19 млн, а Гугл - 85 млн результатів! Більшість їх - нічого не варті. Але серед запропонованого можна знайти і приватні оголошення про пошук працівників, і навіть спільноти для роботодавців та пошукувачів. Не так давно, наприклад, з'явився сайт teenjobs.com.ua ("Робота для школярів"), що пропонує роботу дітям від 12 років. До речі, згідно зі ст.188 КЗпП України, приймати на роботу осіб, яким не виповнилося 16 років, заборонено. За згодою одного з батьків або особи, котра їх заміняє, можуть як виняток брати на роботу осіб віком 15 (або навіть 14) років. Робота має бути легкою, не шкодити здоров'ю, не порушувати процесу навчання і не перевищувати чотирьох годин на день. Оскільки на згаданому сайті про це нічого не сказано, то порушення законодавства - вже є.
Батьківську стурбованість викликав у мене і той факт, що до своїх резюме діти нерідко не тільки додають фото (інколи у повний зріст), а й, крім електронної пошти, вказують також мобільні, домашні телефони, а то й повну домашню адресу. Все це - у відкритому доступі, без відома та контролю дорослих. Справжня приманка для педофілів, торговців людьми і просто шахраїв! При цьому те, що дітей можуть найняти на роботу, а потім просто не заплатити, видається найменшою небезпекою. У такому разі, до речі, свідченням, яке підтвердить факт трудового найму дитини і послужить підставою для судового розгляду, може стати письмова згода батьків.
- Чим такий сайт, як teenjobs.com.ua, може бути небезпечний? Чому це погано? - запитала я Уповноваженого президента України з прав дитини Юрія ПАВЛЕНКА.
- Якщо ми говоримо про цей конкретний ресурс...
- А є й інші?
- Зараз перевіряють. Ми звернулися до МВС із проханням розпочати перевірку як цього сайту, так і решти аналогічних. Остання отримана нами відповідь МВС була такою: "За результатами розгляду міністром внутрішніх справ України прохання Уповноваженого президента України з прав дитини про припинення протиправної діяльності сайту //teenjobs.com.ua), через який поширюються пропозиції з працевлаштування дітей, слідчим відділом Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві розпочато карне провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 172 Кримінального кодексу України: грубе порушення законодавства про працю, вчинене щодо дитини. Дані про згадане карне провадження внесено в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань (ЄДРДР) 11 жовтня 2013 р. У рамках досудового розслідування вирішується питання про припинення діяльності сайту на період розслідування та розшук власників і адміністратора цього сайту".
- Однак він, як і раніше, працює...
- Так. І перша проблема - те, що адміністратори сайту пропонують працевлаштування за широким переліком робочих місць дітям від 12 років. Зокрема, важких і небезпечних: вантажника, робітника на будівництві, ремонті. Такі пропозиції суперечать вимогам статей 188 і190 КЗпП України. Крім того, пропонується робота, для виконання якої обов'язкова фахова освіта, наприклад нянькою. Це неприпустимо: неповнолітній не може відповідати за іншого неповнолітнього. І якщо, не дай боже, щось станеться з одним із цих дітей, ніхто не нестиме за таке відповідальності.
Крім того, сайт не уточнює категорії. Наприклад, прибирання території. Наче нічого страшного... Але немає гарантії, що дітей не залучать до небезпечних для здоров'я різновидів робіт із прибирання території - наприклад, труїти гризунів.
Ще одна небезпека таких сайтів - виставляння дітьми своїх фотографій та контакти. Високий ризик того, що цим можуть скористатися педофіли та шахраї.
- А чи, взагалі, така вже погана дитяча праця?
- Дослідження, проведене торік на наше замовлення Українським інститутом соціальних досліджень ім. Яременка за технічної підтримки ЮНІСЕФ і Фонду Р.Ахметова "Розвиток України", засвідчило, що кожна четверта українська дитина (віком від 10 до 17 років) має досвід роботи (працює тепер або працювала раніше), за яку вона або інші отримували винагороду. До речі, серед працюючих більше хлопчиків, жителів обласних центрів і 16-17-річних. Майже всі, хто працював раніше або працює тепер, отримував/отримує плату за виконану роботу, але кожен тринадцятий працював або працює безоплатно.
Потреба працювати й заробляти в дітей є. І в цьому немає нічого поганого. Але я впевнений, що такі ресурси має чітко контролювати і перевіряти держава. За це несуть відповідальність Мінсоцполітики (як орган центральної влади, відповідальний за дитячу політику держави) і Держінспекція з питань праці, що зобов'язана контролювати виконання законодавства про працю стосовно дитини. На самоплив таку ситуацію пускати не можна, держава мусить контролювати робоче місце кожної дитини.
Ми зверталися до відповідальних органів влади, щоб вони взяли цей процес під свій контроль і очолили його, а не ховалися.
- А в дорослих є попит на дитячу працю?
- Звичайно. Вона дешевша, діти більш відповідальні, енергійні й життєрадісні, ними легше керувати, крім того, вони не знають законів та своїх прав. Наше дослідження показало, що часто діти нелегально працювали на важких роботах: у сільському господарстві, на будівництві, на шахтах. 47% дітей вважають, що піддаються трудовій експлуатації. На жаль, до минулого року жодної фактичної інформації щодо рівня та обсягів дитячої праці в Україні не було. Останнє дослідження "Дитяча праця в Україні" проводили Український інститут соціальних досліджень і Державний комітет статистики України у 2000 р. на замовлення Міжнародної організації праці. Згідно з цим дослідженням, в Україні тоді працювало 44,5 тис. дітей віком до 18 років, 8,7 тис. із яких - найбільш уразливої вікової групи (від 7 до 12 років). Причому 24% виконували важку фізичну працю, внаслідок чого 3% дітей постраждали від травм та хвороб.
Найбільша частка працюючих дітей припадала на сільське, лісове і рибне господарство (46%), торгівлю (26) та сферу послуг (19%). У промисловості і будівництві було зайнято, відповідно, 5 і 4%. Однак це дані більш ніж десятилітньої давності.
***
Як бачимо, на дитячу працю нині є попит, є пропозиції, за якими фактично не ведеться ніякий контроль. А тому, штовхаючи чадо на шлях інколи сумнівного заробітку, кожному з батьків варто спершу замислитися над запитаннями: навіщо дитині працювати в такому ранньому віці, наскільки це важливо, яка від цього практична користь для неї, які документи слід оформити, аби дитина могла працювати на законних підставах, офіційно, наскільки все безпечно та надійно?
На жаль, як свідчить практика, батьки не завжди можуть (або хочуть) бути пильними. Нерідко дитина (особливо в підлітковому віці) просто не вважає за потрібне ділитися з батьками такими речами, - у сім'ї немає взаємної довіри, і проведення дітьми вільного часу ніхто не контролює. Так, як випливає з вищезгаданого дослідження 2012 р., 47% дітей відповіли, що батьки взагалі нічого не знають про проблеми, котрі їх хвилюють (особливо це підкреслюють дівчатка і діти віком 16-17 років). Поза батьківським контролем залишається й активність дитини в Інтернеті: 40% респондентів (серед хлопчиків - 47%, серед дівчаток - 33%) сказали, що батьки зовсім не контролюють того, що вони роблять у Мережі...