Довіра - стан крихкий і вкрай нестійкий. Завоювати її дуже важко, а втратити можна в одну мить. Після краху одного з найбільших за всю історію української незалежності благодійних проектів - "Дитячої лікарні майбутнього" - здавалося, що переломити настанову "ніколи нікому не довіряй, аби не бути ошуканим", яка перемогла в розчарованому й гранично інертному суспільстві, уже неможливо. Однак те, що відбувалося на Майдані, показало: українці готові активно творити добро і, прагнучи змінити свою країну на краще, дуже хочуть одне одному довіряти. Адже довіра - основа всіх соціальних інститутів, які, якщо хочемо жити в цивілізованому суспільстві, мусимо заново вибудувати.
Готовність творити добро й бажання довіряти розкрилося, зокрема, і в тому, з яким ентузіазмом українці заходилися перераховувати свої кревні на рахунки Фонду громади Приірпіння, відкриті для збирання пожертв на допомогу родинам загиблих героїв Небесної сотні в рамках ініціативи "Родина Майдан". Так, благодійний марафон "Небесна сотня" на "5 каналі", що відбувся 24 лютого, всього за добу зібрав 17 млн грн. На сьогодні сума пожертв становить близько 54 млн грн.
Однак відтоді, як фонд публічно відзвітував про зібрані кошти, громадськість періодично почали збурювати повідомлення про те, що гроші до сімей не дійдуть, що їх або розікрали, або використовують не за призначенням. DT.UA спробувало розібратися в тому, що відбувається насправді.
Плани
Небайдужість людей уразила волонтерів центру "Родина Майдан". Враховуючи допомогу від партнерських фондів (серед них - Фонд "Розвиток України", Євромайдан SOS, Український форум благодійників, МФ "Відродження", Міжнародна благодійна організація "Партнерство "Кожній дитині", "Карітас Україна" і багато ін.), яка постійно надходила родинам загиблих, правління ініціативи вирішило розподілити загальну суму пожертв таким чином: 60% - родинам загиблих, 20 - неповнолітнім дітям і 20% - на лікування поранених.
На транспортування поранених, їх лікування у клініках Ізраїлю та Австрії фонд загалом використав 2,2 млн грн, 315 тис. дол. і 21 834 євро. Ці суми, а також доцільність лікування в Ізраїлі неодноразово піддавалися сумнівам з боку різних груп людей.
Допомога неповнолітнім дітям планувалася довгостроковою. Щоб забезпечити максимальну схоронність та ефективність використання цих коштів і вибрати найкращі програми, було проведено відкритий тендер серед найбільших банків і страхових компаній. Переможцями стали Ощадбанк, Приватбанк, Кредобанк і страхові компанії Aegon Life Україна, ТАС, PZU Україна, MetLife Україна.
Розбіжності
Однак, як з'ясувалося, на довгострокові програми були згодні далеко не всі сім'ї. Як, наприклад, Світлана Свіщенко - громадянська дружина загиблого Ігоря Бачинського і мати його трирічної дитини: "Я просила директора Фонду громади Приірпіння А.Попсуй виплатити всі належні мені й дитині гроші відразу і якомога швидше. На даний момент у мене немає постійної роботи, зате є валютний кредит за квартиру, який треба виплачувати. Але відповідь була "ні".
З огляду на нинішню ситуацію в країні й інфляцію, ви уявляєте, що реально залишиться від цих грошей через 15 років, коли моя дитина досягне повноліття? Я би хотіла сама вирішувати, як розпорядитися цими грішми". За словами Світлани, спілкування з сім'ями почалося майже через два місяці після початку збирання пожертв, а до громадської експертної ради фонду їхні представники ввійшли всього тиждень тому. А доти до рішень щодо розподілу коштів їх ніхто не залучав. Деякі родини були не згодні й із рішенням правління виділити частину грошей на лікування поранених.
При цьому вдова підтвердила, що вже отримала допомогу від Фонду "Розвиток України". Оскільки я особисто була присутня на одному з засідань фонду, де розподілялася допомога родинам (до слова, саме тоді,
4 квітня, й ухвалювали рішення про виплати дитині Ігоря Бачинського), то не з чуток знаю, як детально розглядалися особисті справи членів сімей, і за яким принципом розподілялися гроші. Зважали на кожну конкретну ситуацію. Фонди-партнери, які надавали допомогу родинам Небесної сотні, обмінювалися інформацією про вже проведені виплати й ураховували це, ухвалюючи свої рішення. На згаданому засіданні, до речі, були присутні й члени правління центру "Родина Майдан", зокрема Марія Маковецька (Фонд "Розвиток України").
А наприкінці березня А.Попсуй викликали в УБОЗ - було відкрито кримінальне провадження у справі про розкрадання в особливо великих розмірах за позовною заявою А.Ландар, М.Криворота (обоє перебувають у Міжнародній асоціації професіоналів похоронної справи і є членами Київського міського комітету порятунку бізнесу), С.Тріскача (голови Дніпровського райвідділення спілки ветеранів Афганістану) і Л.Стасів (нардепа України п'ятого скликання, яка в 2010-му очолювала Український фонд підтримки підприємництва). Згодом вони зареєстрували наглядовий комітет громадської організації "Наглядова комісія за використанням пожертв для рідних Небесної сотні.
"Серед загиблих, - каже Любов Стасів, - онук моїх близьких друзів і дуже близький друг моєї дочки 19-річний Роман Гурик. Серед них - і мій колишній помічник по виборчій кампанії на Хмельниччині Микола Дзявульський. На початку березня до мене звернулися батьки Гурика із запитанням, чому їм нічого не виплачують. При цьому курс долара зростає, а гривня знецінюється. І я почала цим займатися. Ми навіть зібрали й відправили Фонду громади Приірпіння понад 60 пакетів документів, потрібних для отримання допомоги родинам. Однак навіть після цього виплати родинам почалися далеко не відразу. А потім були точковими, неоднорідними й узагалі доволі дивними - від 12 до 50 тис. грн, хоча, за нашими підрахунками, мали становити близько 350 тис. грн".
За словами керівника координаційного центру ініціативи "Родина Майдан" Юлії Балашової, Л.Стасів справді надіслала у фонд пакети документів родин. Однак здійснити виплати на їх підставі було неможливо. Вони "не відповідали необхідному мінімуму. Оскільки, за рішенням експертної ради, виплати направляються на кожного члена сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, подружжя, дітей), слід було зібрати повні комплекти документів на кожного з тих, кому призначено їхні частини від суми виплати, або ж заяву про перерахування цієї частини на користь (або на рахунок) іншого родича. У переданих нам документах частіше були документи на одного з родичів.
Тому з кожною сім'єю ми контактували особисто, нерідко просили додати відсутнє, очікували отримання, уточнювали некоректні банківські реквізити тощо".
За цей час наглядовий комітет провів величезну роботу з контролю благодійних коштів - як уже витрачених, так і тих, що досі перебувають на рахунках Фонду громади Приірпіння. У тому, що з ними все в порядку, контролерів не переконали ні звіт компанії E&Y, яка здійснює щомісячний аудит коштів, зібраних на п'яти рахунках фонду (а він свідчив про відсутність зловживань цими грішми); ні банківські виписки про стан рахунків (можна ознайомитися на сайті центру "Родина Майдан". Непереконливими наглядовий комітет вважає і експертний аналіз ДП "Держзовнішінформ", який свідчить, що вартість лікування одного з поранених у медичному центрі Ізраїлю "Каплан" (315 тис. дол.) відповідає кон'юнктурі ринку; і відкритий лист посла України в Ізраїлі Г.Надоленка - свідка й безпосереднього учасника відправки поранених до Ізраїлю, - у якому він стверджує, що суми, використані на їхнє лікування, рівноцінні наданим послугам, і йому прикро, що ця тема стала в Україні спекулятивною.
Результатом копіткої роботи наглядового комітету стали десятки розісланих у різні інстанції листів з проханням перевірити діяльність фонду. Зі слів Андрія Гука, старшого юриста, адвоката фірми "Марченко Даневич", який нині захищає (на волонтерських засадах) честь і гідність Фонду громади Приірпіння, відомо, що на цей час члени правління центру "Родина Майдан" і особливо керівництво фонду Приірпіння, що акумулює на своїх рахунках кошти для сімей Небесної сотні, зазнають потужного інформаційного й емоційного тиску. Так, на сьогодні фонд перевіряють аж три органи. Основне кримінальне провадження здійснює слідча група Головного слідчого управління в м. Києві - шахрайство в особливо великих розмірах. УБОЗ Київської області перевіряє звернення депутатів В.Ар'єва, О.Бригінця і Л.Ємця. Запит щодо шахрайства надійшов також від прокуратури м. Ірпеня.
І, чесно кажучи, після такої кількості звинувачень і перевірок у волонтерів цілком слушно виникає запитання: "А чи варто робити добро?".
"Ми змирилися з таким слідчим аудитом, - каже Андрій Гук. - Але нам хотілося б розставити всі крапки над "і" раз і назавжди, щоб таких звинувачень більше не було".
Основні претензії такі:
1. Нецільове використання коштів. Збирання пожертв оголошували для допомоги родинам загиблих, а частину грошей витрачено на транспортування й лікування поранених, причому потребу лікування за кордоном не доведено.
2. Зволікання з виплатами родинам. За цей час зріс курс долара, й інфляція "з'їла" частину грошей.
3. Неоднаковий розмір перших виплат, незадовільний принцип розподілу. Сім'ї до ухвалення рішень не залучали.
4. Родинам із неповнолітніми дітьми не дали права вибрати - отримувати гроші одноразово чи за довгостроковими програмами.
5. Заяви про те, що "банк повідомив про зникнення всієї суми з рахунків фонду, гроші використовувалися не за призначенням, а потім повернулися назад".
6. Прохання членів наглядового комітету включити їх до експертної ради Фонд громади Приірпіння ігнорував.
На всі ці претензії я попросила відповісти членів правління ініціативи "Родина Майдан".
Крапки над "і"
1. Анастасія Попсуй: "Рішення про лікування поранених ухвалювалося з участю медиків, його підтримали зрештою як благодійники (є листи), так і ініціативна група родичів (є протоколи зборів). Фонд оплатив лікування тих поранених, для життя яких існувала реальна небезпека, і їх не хотіли приймати ні в Україні, ні в Німеччині, ні в Австрії. Пацієнтів транспортували в Ізраїль, бо там були лікарі, готові лікувати такі поранення. Жодних формально юридичних порушень при виплатах не було".
2. "Одне з найбільш необґрунтованих звинувачень на адресу ініціативи, - каже член правління центру "Родина Майдан", партнер адвокатської фірми "Марченко Даневич" Борис Даневич, - полягало в тому, що сім'ям не телефонували й не казали: "Ми з Фонду громади Приірпіння, дайте нам ваші дані". З першого дня існування ініціативи "Родина Майдан" до неї входив Євромайдан SOS, волонтери й психологи якого збирали інформацію про родини, їхній склад і потреби. Психологи вирішили, що не представлятимуться від імені центру "Родина Майдан" або фонду, щоб не викликати негативних емоцій у людей невдовзі після смерті їхніх рідних.
"Ми поставили собі завдання на березень - збирати гроші, чим і займалися, - продовжує член правління й директор Українського форуму добродійників Ганна Гулевська-Черниш. - Як люди, які працюють у цій сфері, ми чудово розуміли, що зібрати їх можна тільки в перші три-чотири тижні. Потім ніхто не жертвуватиме. Розподіляти кошти планувалося почати наприкінці березня - на початку квітня. Так і було. У березні роздали гроші фонди Р.Ахметова і Л.Черновецького. Вони наші партнери, і ми знали, що гроші в сімей є. Знали, що деяким родинам, у яких були кредити, фонд Р.Ахметова допоміг провести переговори, у результаті яких банки взагалі закрили кредити. Ми знали, що така допомога надається, і теж пропонували допомогти у вирішенні цих питань. Зокрема й С.Свіщенко, вдові Бачинського.
Єдине, чим нам можна дорікнути, то це тим, що все відбувалося не так швидко. Але ми - волонтери. І робили все додатково до нашої основної роботи. Причому з дотриманням усіх бюрократичних процедур, яких вимагає законодавство. Роздати 50 млн грн - це не в магазин сходити й витратити всю готівку".
"Долар почав рости з 6 лютого (позначка на Міжбанку вперше сягнула 8,70), - зазначає Юлія Балашова. - 24 лютого (тобто в перший день телемарафону "5 каналу") курс був уже 9,04, і він ріс далі. Перевалив за 11, у середині квітня піднявся вище 12,5, а зараз навіть трохи знизився порівняно з "найгарячішими днями".
3. Відповідає Юлія Балашова: "Рішенням першої експертної ради було закріплено резервування частини коштів на поранених, на зниклих безвісти (на той момент - близько 150 осіб) і довгострокові програми для неповнолітніх дітей. Виходячи з цього принципу, кожній сім'ї належало
до першої виплати близько 120 тис. грн. Отримувати свою частину від цієї суми, за винятком податку з доходів фізичних осіб (ПДФО) мав кожен член родини. Крім того, перший час ми сподівалися, що вдасться швидко ухвалити закон про скасування оподаткування на благодійну допомогу, тому пропонували родинам вибрати - хочуть вони отримати всю суму прямо зараз, але сплатити податки, чи готові отримати частину суми, а після зміни законодавства - доплату залишків без сплати податку. Щойно стало зрозуміло, що закону швидко не ухвалити, фонд відразу став виплачувати по 100 тис. грн. Кожна родина отримує однакову суму грошей. Разом з тим ця сума ділиться на всіх родичів першого ступеня споріднення. Звідси й неоднорідність (у деяких загиблих залишилося по одному родичеві першого ступеня споріднення, в інших - по три, п'ять або навіть сім). Єдиний виняток - благодійна програма одного з банків, що здійснив через фонд цільову допомогу чотирьом родинам: у них суми будуть більші на
21 900 грн (банк передав під виплату їм 100 тис. грн, на кожну з родин - по 21 900 грн і
3 100 грн податків).
4. "Багато благодійників висловлювали побажання, - пояснює Борис Даневич, - щоб їхні гроші пішли саме на довгострокову підтримку дітей загиблих. Таке ж рішення підтримала й експертна рада. Після зустрічі й переговорів з родинами ми з'ясували, що багато хто все ж таки хоче отримати гроші одноразово. Це питання було винесено на другу експертну раду, щоб дати можливість батькам самим вирішувати, що робити із цими грошима".
5. "Це абсолютна неправда! - коментує Борис Даневич. - Співробітники банку на найвищому рівні перед проведенням кожної платіжки перевіряють усі документи щодо кожного одержувача, і просто не випустили б платіж, якби в них були якісь підозри.
Подібні заяви ніколи нічим не були підтверджені й неодноразово спростовувалися банком і аудиторами. Проте щоразу це викликало занепокоєння у родин загиблих, тиск з боку правоохоронних органів, безпідставні звинувачення і погрози членам ініціативи та керівництву фонду. При цьому ні члени наглядового комітету, ні депутати В.Ар'єв, О.Бригинець та Л.Ємець так і не визнали, що інформація була неточною".
6. Для відповіді на це запитання мені не треба було залучати членів правління. Достатньо глянути на список членів експертної ради, щоб зрозуміти: принаймні двоє з чотирьох осіб, запропонованих наглядовим комітетом, туди ввійшли - це сотники "Самооборони Майдану" Олександр Ярощук і Євген Єрьоменко (Жан).
Версії
"Ми пережили дві хвилі "наїздів", - розповідає Ганна Гулевська-Черниш. - Першу - наприкінці березня, коли публічно відзвітували про суму зібраних коштів. Другу - наприкінці травня, після того, як провели зустріч родин "Небесної сотні". Першу хвилю я пов'язую зі спробою рейдерської атаки, адже зібрана сума виявилася досить великою. Тоді ми звернулися до прем'єр-міністра України А.Яценюка з проханням захистити ці кошти, а також зібрали експертну раду, яка почала ухвалювати рішення про їх розподіл. Місяць ми працювали спокійно, почали збирати документи і проводити виплати. А після проведеної нами 18-20 травня зустрічі родин атаки не те що поновилися, а посилилися подвійно. Я бачу в цьому одну причину - небажання когось особисто і/або якоїсь політичної сили, щоб ми почали активне співробітництво з сім'ями у захисті їхніх прав та інтересів. Адже саме завдяки нашій ініціативі родини об'єдналися, домоглися зустрічі з віце-прем'єр-міністром
В.Яремою, "змусили" його піти на створення спільної робочої групи з держвиплат і розслідування убивств. Адже ще до кінця травня жодної обіцяної держпідтримки родини не одержали - тільки допомогу благодійників. І слідство буксує. Завдяки нашій підтримці всі ці проблеми були винесені в публічну площину.
Сьогодні нам вдалося залучити провідних адвокатів, юристів, які допомагають сім'ям вибудовувати стратегію лобіювання проведення адекватного розслідування і покарання винних. Ми консультуємо родини щодо створення їхньої громадської організації, яка продовжить ініційовану нами роботу. Комусь сьогодні вкрай невигідно, щоб сім'ї стали єдиною силою, об'єднувалися і захищали свої права, домагаючись гарантованих державою виплат і справедливого розслідування. На мій погляд, це є однією з основних причин відкритого "полювання" на ініціативу "Родина Майдан". Сім'ям надзвонюють невідомі особи, що намагаються посіяти в них недовіру до ініціативи, розсварити їх між собою в боротьбі за "зниклі" гроші.
Замість обіцяної А.Яценюком підтримки з боку Кабміну фонд має відкрите кримінальне провадження за підозрою в розкраданні суми в особливо великому розмірі. З боку держави це просто цинічно. Чому кримінальних проваджень з приводу зібраних на армію понад 150 млн громадських коштів ніхто не ініціював?.. Крім того, на практиці з 54 илн зібраних громадських коштів держава забирає собі 17-відсотковий ППФО, тобто понад 8 млн грн ідуть не за призначенням пожертвування. Не маючи можливості виплатити гідну компенсацію родинам загиблих, держава ще й "заробляє" на пожертвах благодійників.
Експерти благодійного сектора за участі представників ініціативи "Родина Майдан" розробили пакет законопроектів, що дозволяють зняти оподаткування з благодійної допомоги, призначеної сім'ям Небесної сотні, а також загиблих військовослужбовців. Крім того, законопроект передбачає збільшення розміру неоподатковуваної благодійної допомоги для біженців, поранених та інших уразливих категорій населення. Сьогодні це 1710 грн на рік, тобто приблизно 140 грн на місяць. Хочете допомагати більше - сплачуйте податок. Законопроект, спрямований на приведення неоподатковуваного мінімуму благодійної допомоги до стандартів країн Центральної і Східної Європи (а це приблизно 4 тис. євро на рік) уже підписаний головою парламентського комітету з питань культури і духовності В.Кириленком. Ряд депутатів з "Батьківщини", міжфракційних теж підтвердили свою згоду його підтримати. А чи підтримають - ми невдовзі побачимо".
Результати
Постійні спроби певної групи людей дискредитувати фонд призвели до зміни початкових рішень правління. Фонд не резервуватиме сум з уже зібраних пожертв для подальшої допомоги пораненим і родинам загиблих безвісти, припинить збирати пожертви й розподілить усі наявні кошти між родинами та неповнолітніми дітьми загиблих, про яких є підтверджені дані станом на 11.06.2014 р., а саме - 103 родини і 52 дитини.
Змінено й пропорцію розподілу коштів між родинами і дітьми загиблих. З урахуванням допомоги, уже наданої пораненим станом на 11.06.2014 г., загальна сума благодійних пожертв для розподілу між родинами і дітьми загиблих становить 48 224 097 грн (з них уже виплачено родинам 9 433 962 грн, у тому числі податків). Сума кінцевих виплат кожній сім'ї становитиме таким чином близько 400 тис. грн. Кожна неповнолітня дитина отримає ще 100 тис. грн. Сім'ям загиблих з неповнолітніми дітьми буде надано вибір - отримати всю суму допомоги на дітей одноразово або через довгострокові фінансові інструменти.
Варто зазначити, що після відрахування ППФО (17-відсотковий податок на прибуток фізичних осіб) реальні суми виплат родинам виявляться меншими (див. приклад розрахунків ППФО).
Також на рахунок Фонду громади Приірпіння у вигляді відсотків від ПАТ "Кредобанк" надійшло 190 670 грн. Згідно з рішенням більшості членів експертної ради (насамперед - представників родин загиблих) вони будуть спрямовані на допомогу пораненим.
У планах фонду - завершити всі виплати сім'ям до кінця липня. Основні суми родинам будуть виплачені вже до кінця червня (близько 97%). Однак є кілька одержувачів-нерезидентів і таких, щодо яких бракує документів.
Підсумки
Ухвалені рішення, на жаль, означають, що:
- програми довгострокової підтримки дітей будуть зупинені (понад 70 дітей не будуть забезпечені медичним страхуванням до повноліття, страхуванням життя, а також не отримають накопичених на банківських рахунках коштів для можливості оплатити навчання у вишах). Гроші дітей переказують на рахунки їхніх родичів, і їх подальше використання ніким не контролюватиметься;
- програму допомоги пораненим на Майдані припинено. Десятки людей, які потребують дорогого протезування, довгострокової реабілітації і відновлення після важких травм будуть змушені ходити з простягнутою рукою по благодійниках (у МОЗ для них коштів немає);
- родини зниклих безвісти на Майдані (а таких до 30 чол.) та їхні діти залишаться без громадської підтримки, тому що для одержання офіційного статусу "зниклих безвісти" і проведення їм виплат потрібно було чекати мінімум шість місяців. У тому, що до кінця осені для них буде проведено окреме публічне збирання коштів, є великі сумніви: країна загрузла в нових проблемах, на тлі яких доля цих тридцяти вже не така актуальна (хоч як цинічно це звучить). Державою ж допомога цим родинам не розглядається - їх немає в постановах ВР і Кабміну;
- новостворена організація родин Небесної сотні муситиме шукати нові кошти для продовження своєї роботи. Чи вдасться їм це - покаже час.
Ну а волонтери, благодійники і благодійні фонди мовчки, зціпивши зуби, не завдяки, а всупереч продовжуватимуть робити свою справу - рятувати життя й долі тих, хто цього потребує. Іншої альтернативи немає…
Приклад розрахунків ППФО (податок на прибуток фізичних осіб) для суми
400 тис. грн:
400 000,00 грн - база оподаткування. До 12 180 грн - ставка податку 15%:
12 180,00 * 15%= 1 827,00 грн
400 000,00 - 12 180,00 =
387 820,00 * 17% = 65 929.40 грн
1 827,00 + 65 929.40 =
67 756.40 грн
Усього ППФО становитиме 67 756.40 грн.
Якщо виплата здійснюється кільком членам сім'ї, формула залишається такою самою і діє для кожної виплати.