Сьогодні українське суспільство змусив говорити про себе феномен "АллатРа".
Вже тривалий час у великих містах проходить добре фінансована рекламна кампанія однойменної книжки. З фасадів будинків, білбордів, сітілайтів, оголошень у громадському транспорті українцям розповідають, що це "книжка, яка змінює світ".
На сайті, вказаному в рекламі, довідуємося, що "АллатРа" - це міжнародний громадський рух, серед партнерів якого великі будівельні й транспортні компанії, заводи, фонди, ЗМІ, страхові компанії, агентства нерухомості, туроператори, загальноосвітні навчальні заклади, фотосалони, студії звукозапису. 13 мов сайту, понад 200 країн - учасниць проекту, координаційний центр.
Усе це має створювати враження глобальності проекту, метою якого є "об'єднання і дружба всіх народів на основі культурно-моральних, духовних цінностей, реалізація природних свобод і прав людини, формування якісно нових відносин між народами на основі добра, безкорисливої взаємодопомоги, творчої взаємодії людей по всьому світі".
Тим, хто зацікавився, пропонується купити не тільки "АллатРу", а й інші книжки серії: "Споконвічна фізика АллатРа", "Сенсей. Споконвічний Шамбали" у чотирьох книжках, "Птахи і камінь. Споконвічний Шамбали", "Езоосмос. Споконвічний Шамбали", "Перехрестя. Споконвічний Шамбали", "Духовні практики й медитації", "Пророкування майбутнього і правда про минуле й сьогодення". За бажання всі книжки можна безплатно скачати в електронному вигляді на сайті Анастасії Нових (автора книжок) і численних пов'язаних із цим рухом сайтах. Інформацію з книжок подають як зведені знання про проблеми буття, питання науки, релігії, історії, про міфи, езотерику тощо.
Українські мас-медіа забили тривогу. Журналісти з'ясували, що міські голови Коростеня і Ржищева підписали з цією організацією партнерські угоди. І хоча міський голова Борисполя ще нічого не підписав, але тісно з нею співпрацює. У м. Долина Івано-Франківської області плакатами "АллатРи" обклеєно поліклініку, а дітям у школах організація роздавала подарунки й літературу. Психолог-психотерапевт Олексій Шевцов, який був присутній на заняттях представників руху з дошкільнятами й молодшими школярами в с. Проліски Київської області, зробив висновок про застосування ними методик НЛП і гіпнозу. "Мене приголомшило, що все це робиться на дітях. Дітей змушують щось робити: доторкніться до носика, доторкніться до плічка… Просто прямі гіпнотичні моменти. Це може далеко зайти в зомбуванні населення, починаючи з дитячого віку". Журналістка запитала Шевцова, скільки тренінгів потрібно провести з дітьми, щоб вони запам'ятали "АллатРу". На що дістала відповідь: вони вже запам'ятали.
Ознайомлення з АллатРою навіть у російського психолога А.Горського викликало репліку: "Дивує те, що в Україні й Росії інтернет-секту "АллатРа" досі не визнано екстремістською".
Старі пісні на новий лад
АллатРа не ексклюзивний і не оригінальний проект пострадянського простору. У Росії наприкінці 90-х минулого століття вийшла серія книжок Володимира Мегре "Звенящие кедры России", об'єднаних загальною сюжетною лінією. Головна героїня - Анастасія, дівчина з незвичайними здібностями і поглядами на життя, яка живе в тайзі і яку покохав письменник, віддалено нагадує Олесю Купріна.
По суті, ці книжки є "рекламним буклетом" життя поза цивілізацією. Ідилічна картинка сім'ї, любові, виховання надобдарованих дітей на лоні природи доповнюється філософськими міркуваннями про вічне, сенс життя, Бога, віру, пекучі проблеми сучасної світової спільноти і, зокрема, Росії. Одна з пропагованих ідей - створення родових маєтків і проживання в них. Родовий маєток - це ділянка землі "для постійного проживання, розміром не менше гектара, на якому родина з любов'ю може побудувати свій будинок, посадити Родове дерево, власний ліс, сад і город, облаштувати ставок".
Проект був успішний - народ наживку заковтнув. Створили релігійний рух "Звенящие кедры России" (ЗКР), а послідовників назвали анастасіївцями. Ті, хто особливо увірував в ідею створення родових маєтків, продали квартири, купили ділянки землі й заходилися створювати "родові гнізда" (дача або будинок у селі родовими маєтками не вважалися). Цікаво довідатися, кому було продано квартири, і в кого куплено ділянки цілини…
Очевидно, успішне створення "нової релігії" на основі художньої літератури надихнуло когось на здійснення ще одного схожого проекту. У книжках Анастасії Нових дія відбувається в часи Радянського Союзу "в духмяному від троянд шахтарському краї", в Донецьком регіоні. У цю "країну квітучих каштанів" переїхала з батьками головна героїня Анастасія. У неї виявили рак мозку, і пошук виходу з ситуації приводить її в секцію східних єдиноборств, тренер у якій - Сенсей - центральна фігура оповідання.
Книжки написано мовою підліткової фантастики. У них головне - це повчання тренера, який знає буквально ВСЕ. Будь-який діалог зводиться до того, що Сенсей своїм підопічним обов'язково розповідає те, що, за задумом автора, може (або має) зацікавити читача (життєві питання, бог, релігія, наука, біоенергетика, паранормальні явища й багато чого іншого). Сенсей - втілення найкращих спортивних, чоловічих і людських рис, ба більше, він має й надздібності. Наприклад, гне ложки, як Урі Геллер, і навіть вилікував героїню від смертельної хвороби.
Книжки Настасії Нових - це якась "реклама життя в Радянському Союзі", "ностальжі за старими добрими радянськими часами". Ріднить Володимира Мегре й Анастасію Нових не тільки підхід. Книжки обох авторів заявлено як художні. Вони побудовані за одним принципом, написані в одному стилі й, скоріше за все, однією рукою.
Із самого початку автор "Кедрів" і за сумісництвом головний книжковий герой Володимир Мегре, як і Настасія Нових, був невідомий, а потім явив себе світу. Він заснував фонд підтримки культури й творчості "Анастасия", який координує громадський руху "Звенящие кедры России", а для виробництва продукції під товарним знаком ЗКР було створено ТОВ "Мегре".
Сенсея Анастасії Нових звуть Ігор Михайлович, він - вертебролог. І хоча А.Нових попереджає, що "всі події і персонажі є авторським вимислом, а будь-які збіги імен, прізвищ і посад персонажів з реальними іменами живих або померлих людей, а також із подіями, що відбувалися з кимось у житті, абсолютно випадкові й зовсім ненавмисні", помічаємо певні збіги героїв з реальною дійсністю.
Видавництво "АллатРа" 2012 р. випустило книжку доктора Ігоря Михайловича Данилова "Остеохондроз для професійного пацієнта". І цей доктор приймає пацієнтів у клініці вертеброревітології неподалік Києво-Печерської лаври, де лікує захворювання хребта, використовуючи свої авторські методи, про що повідомляє сайт АллатРи. Ігор Данилов також бере участь у програмах "АллатРа ТБ".
В одній з передач "Сенс життя - безсмертя" (07.09.2015) спостережливі глядачі помітили блакитнувате світіння навколо голови доктора Данилова. Причому це світіння можна побачити, якщо опустити монітор ноутбука під певним кутом. Після цього в Інтернеті опублікували "запит громадськості до знімальної групи "АллатРа ТБ" "про застосування світлових ефектів і технічних маніпуляцій під час зйомок, у якому доктора назвали "Тим, хто приходить зі світу Духовного у світ земний для благої мети повернути людям втрачені Знання".
До речі, спершу клініку Данилова було створено у Макіївці Донецької області, що також ріднить її з місцем дії романів про Сенсея.
Предтеча "АллатРи"
Міжнародний громадський рух "АллатРа" створено 2011 р. на базі Міжнародної громадської організації "Лагода". Зі сторінок сайту "Лагоди" Анастасія Нових пояснює людям, що "людство перебуває на межі катастрофи, динамічно скочується до домінації матеріальних цінностей, споживацьких стосунків між людьми", і "створення Міжнародної громадської організації з благородною давньослов'янською назвою "Лагода" є дуже своєчасним" і потрібним, оскільки організація "пропагуватиме новий формат мислення" і "відроджуватиме духовні й культурно-моральні цінності в суспільстві". "Я упевнена, що хороших людей набагато більше, і саме об'єднання їхніх зусиль здатне переломити ситуацію і створити вектор напрямку для зміни майбутнього цивілізації".
Прекрасні цілі, глобальні завдання…
Насправді діяльність "Лагоди" вилилася не в організацію низки глобальних громадських заходів і участь у форумі "Найкращі соціальні проекти України".
2012 р. "Лагода" організувала виставки портрета святого Агапіта Печерського, намальованого Анастасією Нових, яка виявилася ще й художником. Портрету приписували надзвичайні властивості: з нього міг дивитися "то Святий старець, то юнак, то чоловік середніх років, а то й зовсім лик заливало сліпучим світлом". "З'являється відчуття, що на тебе дивиться реальна, духовно сильна людина. Таких картин іще не знало світове мистецтво!"
Судячи з відгуків читачів газети "Пантелеймон", яка вже кілька років активно співпрацює з "АллатРою", портрет мав попит, бо "навіть у репродукції зберігає свої особливі властивості".
Зазначимо ще кілька нюансів.
За збігом обставин новий портрет Агапіта відповідає скульптурному зображенню лікаря, відновленому за лаврськими мощами московським судмедекспертом Сергієм Нікітіним 1986 р.
Виставки "Агапіт Печерський. За єдність і дружбу!", крім портрета й фотографії відновленого скульптурного зображення, включали фотографії відомих державних, громадських і церковних діячів під час відвідування ними печер Києво-Печерської лаври, чим було досягнуто наповнюваності експозиції.
Українська платформа
Діяльність "АллатРи" в Україні, міжнародний офіс у Києві, широке використання імені відомого лаврського цілителя, макіївсько-київська клініка доктора Данилова, донецький регіон як місце дії романів наводять на думку про українську платформу нового руху.
Анастасія Нових, не дуже вдаючись у подробиці історії Києва й України, намагається оперувати загальновідомими даними. Очевидно, не поділяючи ідеї українських революцій, вона намагається викликати в читача певну реакцію на головну площу України. "Оце так. Незалежність на Козиному болоті… Зробити центральну площу такого міста в такому місці?!" Цікаво, чому А.Нових не схвилювало, що Санкт-Петербург, культурна столиця Російської Федерації суцільно побудована на кістках і болотах?
Не обійдено увагою і київської архітектури з топографією. На аллатрівському сайті демонструється ліпнина старовинних київських будинків, де химерні лики ототожнюються з чортами. З'єднані на карті будинки утворюють "містичний" трикутник, у якому стоїть Софійський собор. Із чого робиться висновок, що "саме трикутник з чортів, у якому ніби ув'язнений стоїть собор, не дозволяє йому здійснювати свою головну функцію - храму". А "чоловічий лик", орієнтовно Осіріса, розпізнаний у рельєфі правобережної частини Києва, "дозволить нам зрозуміти, як жити далі не тільки Києву, а й усьому світу".
До речі, аллатрівці виступають з ініціативою поміняти символ Києва. Їх чомусь не влаштовує архістратиг Михаїл, якого пропонується замінити архангелом Гавриїлом і Богородицею. Суспільству пропонується версія про почорніння (з якихось містичних причин) скульптури архангела Михаїла, встановленої 2002-го на майдані Незалежності. Хоча чорний колір бронзи з золотими вставками - первісний задум авторів скульптури.
І ще одна епохальна подія вирізняє Київ. Тут, згідно з книжкою "Перехрестя", має з'явитися "як Суддя" "Владика Шамбали", що народився слов'янином на слов'янській землі. Знайти його можна буде за відмітною рисою - "незвичайним знанням про світ, людину, душу, цикл життя". Цілком імовірно, що з таким прогнозом аллатрівці незабаром являть світу нового месію (можливо, доктора Ігоря Данилова, можливо, когось іншого). До речі, на своєму сайті Анастасія Нових 21 грудня 2012 р. о 9 годині ранку повідомила, що вона закінчила свою працю. Це дата, коли мав статися ще один кінець світу у зв'язку із закінченням календаря індіанців майя. Очевидно, тим самим створилася додаткова можливість оголосити про відвернення книжкою "АллатРа" загибелі цивілізації.
Російський слід
Будь-який проект не може розвиватися хаотично. У ньому мають бути як мінімум генератори ідей і виконавці, а як максимум ті, хто спочатку його фінансуватиме, а потім отримає прибуток. У проекті "АллатРа" також є генератор ідей, назвемо його Виконавцем, який виконав побажання Замовника.
Замовник - це людина або група осіб, що вирішили заробити на довірі простаків, створивши "новий релігійний рух", а заразом зміцнити в певному зрізі українського суспільства проросійські ідеї.
Зі зрозумілих причин Замовник невідомий, але з ідей, які пропагує "АллатРа", можна робити висновки. Що успішніша секта, то значніший її патрон. Наприклад, як стверджує інтернет-енциклопедія "Вікіпедія", "новому релігійному руху" під проводом Григорія Грабового сприяв заступник начальника Служби безпеки президента РФ Георгій Рогозін, а в редакційній раді газети, заснованій Грабовим, значилися два члени Ради Федерації й 11 членів російської Держдуми.
Виконавець, він же автор аллатрівської серії книжок, знав напевне, що саме припаде до душі Замовникові, заклопотаному ідеями російської пропаганди.
Нинішній президент РФ неодноразово з'являвся перед широкою публікою у борцівському кімоно. У книжці "Від першої особи. Розмови з Володимиром Путіним" він з теплотою розповідає про свого тренера Леоніда Іоновича. Леонід Усвяцов кардинально вплинув на долю майбутнього президента. Дві судимості і 20 років тюремного ув'язнення Льоні-самбіста також не секрет, щоправда, їх і не афішують. Очевидно, звідси канва оповідання - радянська дійсність, спортивна секція східних єдиноборств і фігура мудрого, доброчесного, надобдарованого Сенсея.
Та й самого Володимира Путіна не залишили без належної уваги. У книжці йдеться про Номо, який стає президентом країни. "Його присутність на світовій політичній арені може позитивно вплинути на вирішення глобальної проблеми, яка найближчим часом охопить усе людство. Ця проблема - виживання цивілізації".
З 12 років (з 1964-го) Номо ведуть якісь сили, що довідалися про його неординарність і пророцтво Распутіна дідові Номо Спиридону: "Коли в потомстві отрока двоє віддадуть силу третьому, Росія відродиться". Серед онуків Спиридона якраз і значиться Номо. "Його двоє братів померли в ранньому віці. Номо - третя, пізня і єдина дитина, що вижила, у сім'ї Спиридонового сина". У зрілому віці його проводять по посадах: заступника мера, "ця посада відкриє йому дорогу у велику політику", керуючого справами президента, першого заступника керівника адміністрації президента, "треба, щоб він набрався досвіду роботи з регіонами, особливо у питанні використання коштів урядового фінансування".
"Треба дати зрозуміти слов'янам, що Номо - це не якийсь там месія, завдяки якому все вмить зміниться на краще. І нічого їм самим для цього робити не треба. Слід показати Номо саме таким, яким він є насправді, - людиною, що сумлінно працює на своєму місці, причому за тимчасовим контрактом. Треба показати, що люди мають самі змінити своє ставлення до життя, до самих себе і своїх можливостей. Президент не зможе поліпшити суспільство, якщо цього не захочуть самі люди".
Серед основних рис Номо називаються неабиякий розум, розвинена інтуїція, самовладання, самодисципліна, ерудованість, майже феноменальна пам'ять на обличчя, уміння спілкуватися й ладнати з різними людьми, наполегливість у досягненні цілей.
Віхи біографії В.Путіна напрочуд збігаються із цим персонажем. Книжка "Пророкування майбутнього і правда про минуле й сьогодення" і поготів являє собою набір кліше російської пропаганди. Світом управляє таємний світовий уряд - архонти. Це світове зло. Оскільки вони нематеріальні, то втілення їх на землі, тобто одне з перших впливових його кіл - масони. Архонти створили історію, встановили існуючий світовий порядок, управляють народами, впровадили релігії, поширюють хвороби. А тепер готують третю світову війну з імовірними датами - 2012-й, 2017-й, 2025-й. ООН і Ліга Націй відповідають інтересам архонтів, а НАТО - їхній "хлист".
США створені архонтами і є світовим поліцейським, чия функція відновити демократію в усьому світі. Конституцію США складали й підписували масони, державна символіка США - також масонська. Перед першою світовою війною архонти підняли економіку США до світового рівня і послабили Росію, яка тоді саме розвивалася…
"Вічна кістка в горлі архонтів" - слов'яни, непередбачувані для їхньої збоченої логіки. "Слов'янський менталітет - ось, що для них найстрашніше". "Це не жарт, якщо слов'янська щедрість душі торкнеться умів інших народів, по-справжньому розбудить їхні душі…" І єдина сила, яка може протистояти світовому злу, - це Росія. У планах архонтів - "послабити свого серйозного супротивника". Вони штучно влаштують світову кризу, фінансують кілька війн з державами третього світу за участі США як "світового поліцейського, що ратує за демократію в усьому світі". А з Росії створять образ ворога і захочуть її знищити.
Знову Біле братство?
Українські ЗМІ припустили, що міжнародний рух "АллатРа" - це реанімоване Біле братство ЮСМАЛОС. Тим більше що 17 листопада 2015 р. газета "ДНР" "Голос народу" опублікувала повідомлення Олександра Захарченка про прибуття в республіку Марії Деві Христос. "У таке лихоліття, як зараз переживає ДНР, людям потрібна релігія. Віра завжди допомагала подолати важкі моменти в житті. Сьогодні ми регулярно відправляємо наших братів на допомогу дружньому народу Сирії для боротьби проти терористичної чуми - ІДІЛ. Вирощений на фінансах США, ІДІЛ втратив контроль з боку хазяїв, він - загроза світовому порядку й громадськості. Щоб ефективніше боротися з ворогом, а також щоб краще зрозуміти менталітет східного народу, вирішено відкрити посольство Аллаха в "ДНР". Очолить його Марія Деві Христос. Вона, як уродженка Донецька і затятий супротивник хунти, найкраще упорається з завданням".
Марина Цвігун - Марія Деві Христос - Вікторія ПреобРАженська. Після переїзду до Москви в 2006 р. вона засновує "Космічне полімистецтво третього тисячоліття", активно видає свої праці, записує музичні альбоми й улаштовує виставки картин.
Такі великі (обсягом) і масштабні (кількістю порушених тем) праці, як "АллатРа" і "Сенсей", Марина Цвігун написати навряд чи могла. По-перше, теми різні й потребують елементарного узагальнення, по-друге, стиль написання праць "матері світу" явно відрізняється від аллатравського, по-третє, замало часу для одночасного здійснення всіх задумів. Картини, музика, понад 30 літературних і поетичних збірок, 900-сторінкова "АллатРа" і 10 книжок Анастасії Нових для однієї людини - непосильне завдання.
Звичайно, відразу впадає в око спільність нового псевдоніма М.Цвігун і нового громадського руху. У них може бути один автор, а навіть якщо ні, то в грі зі словами російської мови і, конкретно, зі складом "РА" уже давно вправляється на своїх концертах відомий російський сатирик Михайло Задорнов.
Хто ви, товаришу Сидоров?
Тепер про автора "АллатРи". Сидоров - це ключове прізвище для його ідентифікації. Для початку запитання до читача: ви знаєте, хто такий Валентин Сидоров? Ні? А якщо з підказкою - відомий державний діяч, радянський поет і письменник? Імовірно, позитивну відповідь зможуть дати оише ерудовані літературознавці або шанувальники творчості Реріхів.
Валентин Митрофанович Сидоров (1932-1999) - член Спілки письменників СРСР, кандидат філологічних наук, професор Літературного інституту ім. О.Горького, засновник Міжнародної асоціації "Світ через культуру". В 1970-х захопився творчістю Реріхів, був знайомий з їхнім сином Святославом, очолював комісію з літературної спадщини Реріхів при Спілці письменників СРСР.
Нині в російській пропаганді ім'я В.Сидорова тісно пов'язане з пророцтвами сліпої ясновидиці Ванги щодо величі Росії і Володимира Путіна. Усіляко поширюється інформація, що 1979 р. Людмила Живкова, дочка голови ЦК болгарської комуністичної партії, влаштувала Валентину Сидорову зустріч із відомою ясновидицею. Ванга сказала йому таке: "Усе розтане, немов лід. Лише одне залишиться недоторканим - слава Володимира, слава Росії. Занадто багато жертв принесено. Ніхто вже не може зупинити Росію. Усе змете вона зі свого шляху і не тільки вціліє, а й стане господарем усього світу... Тепер ви називаєтеся Союз, а потім називатиметеся, як за святця Сергія, Русь... Як орел злетить Росія над землею й осінить усю землю своїми крильми. Її духовну першість визнають усі, зокрема й Америка".
Це "пророцтво" є одним з ключових у російських медіа, які говорять і пишуть від імені Ванги.
Цікаво, що в біографії письменника такої видатної, знакової зустрічі ніяк не відображено. Зустріч зі Святославом Реріхом - так, а з Вангою - ні. Ба більше, немає згадок про неї, як і про згадане пророцтво, й у збірці творів письменника, що вийшла в 2001 р.
Після своєї смерті Валентин Сидоров примудрився написати кілька книжок, присвячених пророцтвам Ванги. Не так давно в Інтернеті з'явилася його книжка "Людмила і Вангелія", в якій описано проникливі спогади письменника про цю зустріч. Той самий текст, до коми, дублюється під іншою назвою: "Ванга. Росія. 2010, 2012, 2019, 2039". Цих книжок також немає в офіційному списку творів письменника.
Стиль написання "Сенсея" і роману про Людмилу з Вангою однаковий. Писала їх одна й та сама людина. Ба більше, цитату з вірша справжнього Валентина Сидорова знаходимо у першій книжці "Сенсей. Споконвічний Шамбали". Якщо ці твори писали різні люди, то не зовсім ясно таке. При тому, що реального В.Сидорова не знають принаймні 99% суспільства, як можна використовувати його слова для підтвердження ідей? Читачеві наводять цитати Л.Толстого, Й.Ґете, Ж.Мольєра, К.Ціолковського, О.Хаяма й… В.Сидорова. Чи не абсурд? Очевидно, автор не стримався і вирішив залишити свій "автограф". Правда, оригінальну цитату він усе-таки переробив на свій розсуд. Раз він не одну книжку написав під прізвищем Сидоров, він же може дозволити собі й маленьку вільність?
Складається враження, що Виконавець поглумився над своїм Замовником, а заразом і над читачами, бо створив працю, яку можна придбати й прочитати, тільки піддавшись на умовляння розповсюджувачів і дуже надихнувшись ідеями. Автор написав УСЕ про ВСЕ й ОДНОЧАСНО на рівні банальної ерудиції.
По суті, "АллатРа" замість заявленого "абсолютного бестселера XXI ст." з "ключами до розуміння процесів як видимого, так і невидимого світів і фундаментом Знань для докорінного перетворення як Людини, так і всього людства загалом" є важким для читання фоліантом зі змістом у вигляді набору різнорідного, не нового й не оригінального матеріалу, що часто мало поєднується. Це - вінегрет, нестравний і не найлегший для сприйняття.
Тому дуже хочеться, щоб, як у казці Ганса Крістіана Андерсена, маленький хлопчик, нарешті, вигукнув з юрби: "Та король же голий!", народ підтримав дитину, голий король пішов геть, прикриваючи сором, а хитруни-ошуканці, які отримали від короля золото за пошиття нового вбрання, назавжди зникли з міста.
Чи українці все-таки скинуться королю на нове вбрання?