Святвечір буває двічі на рік - напередодні Різдва Христового та Богоявлення (Водохреща). За традицією, цього дня, прийшовши з храму після ранкової служби, віруючі утримуються від вживання їжі до появи на небі першої зірки, яка символізує зірку, що зійшла над Віфлеємом у момент народження Христа.
За монастирським статутом цього дня на трапезі покладається кутя - варена пшениця (або рис) із медом.
Православна церква встановила традиції святкування навечір'я Різдва Христового вже у IV столітті. У V столітті Константинопольський патріарх Анатолій, а потім Анатолій і Софроній єрусалимські, Косма Маюмський та Іоанн Дамаскін написали для святкування Різдва Христового священні співи, якими Церква досі прославляє цю радісну подію.
