«Прийшовши до МОН, ви почали зі скорочення терміну навчання: з 12 класів до 11-ти. В Європі є 11-річне і 14-річне навчання. І що вийшло? Розгубленість і школярів, і педагогів, і батьків. Потрібними стали підручники нового (але якого?) типу. Однак їх не було (як не вистачає й досі); випустили букварі російською мовою з перевищенням потреб, а українською - з недостачею; кадри ніхто до кардинальних змін не готував; діти, батьки, педагоги стали об’єктом волюнтаристських експериментів. Зокрема щорічних змін правил вступу до ВНЗ та корективів до умов зовнішнього тестування. Не випадково, що тисячі дітей після 11 класу стали поповнювати «декласовані» верстви суспільства (адже їх, як правило, не брали ні на виробництво, ні в армію!)», - ідеться у зверненні П.Кононенка до Д.Табачника.
«Наступним вашим кроком стала ідея «оптимізації» шкіл, яка звелася до... ліквідації значної частини загальноосвітніх навчальних закладів. Ліквідації передовсім україномовних закладів. І це за умови, що в США майже 30 шкіл українознавства, а в ряді областей України їх одиниці. З перших же кроків ваше реформаторство торкнулося головним чином... української мови: відведеної на її вивчення кількості годин, програм і підручників з української мови, історії, літератури», - заявив П.Кононенко.
«Було вилучено підготовку та іспити з української мови для аспірантів. Апофеоз - вилучення з проекту закону про ВНЗ доти існуючих для вищої школи принципових положень: навчання та виховання здійснювати: 1) на грунті українознавства; 2) державною - українською мовою... А ви на всіх широтах упроваджували мову російську», - зазначено у зверненні.
Детальніше читайте про це у відкритому зведенні П.Кононенка у свіжому числі «Дзеркала тижня. Україна».