Говорячи про інтернет-ресурси історик Вікторія Уколова наголосила на необхідності створення багаторівневої історичної енциклопедії, яка поєднувала б науковий рівень, народний рівень і активне поле форм взаємодії.
"До речі кажучи, аналогічні спроби створити таку енциклопедію, наскільки я знаю, вже мають місце на Україні. В Україні, вибачте", - сказала вона.
Д. Медведєв звернув увагу на слова вченого, однак, сказав, що прийменник "на", говорячи про Україну, відповідає нормам російської мови.
"На Україноі. Це там, у них," в "Україні, а у нас "на" Україні говорять. Це відповідає нормам російської мови", - сказав глава держави.
У жовтні 2007 року тодішній президент Володимир Путін під час прес-конференції, говорячи про Україну, використовував прийменник "в".
Тоді багато ЗМІ заявили про те, що В. Путін особистим прикладом зламав історично сформовану традицію в російській мові.
Однак в указі президента Росії Д. Медведєва від 5 серпня 2010 року говориться про призначення Михайла Зурабова послом Росії "на Україні".
Україна є не єдиною країною, чиї реалії відображаються спірним чином у російській. Приміром, молдавани наполягають на написанні "Молдова", а не "Молдавия", білоруси – "Беларусь", а не "Белоруссия".
Естонці хочуть бачити у назві своєї столиці дві букви "н", а не одну - Таллінн. Казахи і туркмени хочуть читати написані російськими буквами "Алматы" и "Ашгабат", а не "Алма-Ата" и "Ашхабад".
