В експериментах біологів зі США та Словенії зразки павутини, що виділяється павуком Caerostris darwini, за своїми міцнісними якостями значно випередили кевларове волокно.Павука-кругопряда C. darwini один з авторів дослідження Інги Агнарссон (Ingi Agnarsson) виявив на Мадагаскарі ще в 2001 році. Тварину було названо на честь Чарльза Дарвіна. Особливістю C. darwini стали   гігантські мережі, площа яких доходить до 2,8 м2, що їх створює павук. Він легко може розтягувати їх над струмками і невеликими річками, створюючи  таким чином «троси», що підтримують конструкцію,  довжиною до 25 м. Припущення про те, що павутина в таких мережах буде особливо міцною, здається логічним, а тому автори через кілька років вирішили повернутися на Мадагаскар. Зловивши кілька живих C. darwini, вони  оцінили характеристики волокна, визначивши руйнівну деформацію, ударну в'язкість (міру енергії, яку матеріал здатний поглинути до моменту розриву) і межі міцності (механічна напруга, вище якого відбувається руйнування). Ударна в'язкість павутини в 10 разів перевищує показники кевлару. На думку Агнарссона, виміряні ним і його колегами значення далекі від меж можливостей павутини. Справа в тому, що число відомих видів павуків перевищує 41 000, а характеристики павутини були розраховані лише для декількох десятків. За матеріалами Компьюлента