Рукопис, відомий як Палімпсест Архімеда, насправді є візантійською молитовною книгою, датованою приблизно XIII століттям, яку написано на аркушах, запозичених з інших рукописів і перед цим відповідним чином оброблених. Вперше той факт, що деякі листки у молитовнику спочатку були копією втраченої праці Архімеда, виявив датський дослідник античної науки Йохан Людвіг Хейберг ще у 1906 році, проте він зміг прочитати її лише дуже фрагментарно. Незабаром рукопис зник, опинившись у полі зору науковців у куди більш пошкодженому стані на аукціоні Christie's у 1998 році, пишуть znaki.fm.
Так чи інакше, Палімпсест, нарешті, знову потрапив до рук дослідників, які тепер змогли застосувати для відновлення початкового тексту більш просунуті методи, аніж ті, що були доступні Л.Хейбергу, включаючи багатозональну зйомку і рентген. Завдяки цьому робота з розшифрування рукопису була нарешті завершена.
Як виявили дослідники, Архімед, який жив у III столітті до нашої ери, насправді вперше звернувся до логічної проблеми «актуальної нескінченності», про яку сучасні вчені стали міркувати у XIX столітті. Окрім того, нарешті вдалося повністю прочитати дві збережені тільки в копії з Палімпсести праці Архімеда - "Метод математичних теорем" і "Стомахіон".
За твердженнями вчених, цінність цих відкриттів для істориків науки і математики надзвичайно значна: логічні проблеми, підняті у «Методі», для свого часу вкрай прогресивні, але навіть у «Стомахіоні» - дослідженні з точки зору математики популярної грецької гри - вони бачать зачатки цілої науки - комбінаторики, яка з'явилася значно пізніше.
Крім праць Архімеда у тому ж молитовнику були виявлені копії праць античного оратора Гіперіда і раніше невідомі коментарі до «Категорій» Аристотеля.